Хелгрінд — Ворота Смерті
хлджодхр — мовчання
яве — узи довіри
Аз Раньї — річка
Аз Свелдн рак Ангуін — сльози Ангуін
Азт йок йордн раст — Тоді ти пройдеш
Акх сартос оен дургрімст! — Заради родини й клану!
аскудгамлн — сталеві кулаки
Астим Хефтин — захист від злих очей
барзул — прокляття
Барзул кнурлар! — Прокляття вам!
барзулн — проклясти когось
беорн — печерний ведмідь (ельфійське слово)
ваніалі — ельф (слово з прадавньої мови, яким позначали магію)
Вор Ротгар корда!.. — Молотом Ротгара!
вррон — годі
Грімстборітхн — голова клану
Грімсткарвлорс — управитель дому
Гунтера Аруна (Guntera Aruna) — благословення Гунтери
Джок із фрек дургрімс-тврен? — Ви хочете війни між кланами?
Дургрімст — клан
ета — ні
Етзіл найтгеш! — Стій на місці!
Ігнх аз вотх! — Принести їжу!
ільф гаухніт — усе їстівне (вираз із тих часів, коли ворогів отруювали під час застілля)
Інгейтум — ковалі
Ісідар Мітрім — Зоряний Сапфір
кнурла — гном (дослівно «зроблений з каменю»)
Кнурлаг квана квірану Дургрімст Інгейтум! Кварзул ана Ротгар оен волфілд! — Його зробили членом клану Інгейтум! — Хай буде проклятий Ротгар і всі, хто з ним разом!
кнурлагн — чоловік
кнурлнейн — серце каменя
Кнурлхейм — Кам'яна Голова
награ — велетенський вепр, що живе в Беорських горах
оен — так, ствердження
Орик, Тхріфкз ментхів, оен Хретхцарач Ерагон рак Дургрімст Інгейтум. Вхарн, аз ваніаліцархаруг Арія. Не оц Ундінз грімстбелардн — Орик, син Тхріфка, і Убивця Смерка Ерагон з клану Інгейтум. З ними ельфійський кур'єр Арія.
Ос іл дом квірану карн дур тхарген, зейтмен, оен грімст вор формв едаріс рак скілфс. Нархо іс білгонд… — Хай наша плоть, честь і домівки будуть з'єднані моєю кров'ю. Я прошу…
Раньї Хефтин — вартовий на річці
Смер вотх! — Принести їжу!
Тронжхейм — Шолом Велетня (назва міста-гори)
урзхад — печерний ведмідь
Фартхен Дур — Наш Батько
фельдуност — порода кіз, що живуть у Беорських горах
Формв Хретхцарач… формв Джургенцармеітдер нос ета горотх бахст Тарнаг, дур енцесті рак кітхн! Джок із варрев аз барзулегур дур дургрімст, Аз Свелдн рак Ангуін, могх тор рак Джургенврен? Не удім етал ос раст кнурлаг. Кнурлаг ана… — цьому Убивці Смерка, цьому вершнику Драконів нічого робити в Тарназі, найсвятішому з міст! Ви забуваєте прокляття, яке наш клан Сльози Ангуін несе з часів війни з драконами? Ми не дозволимо йому пройти…
Херт дургрімст? Філд растн? — Який клан? Хто йде?
ахграт укмар — виконано
нар — шанобливе звертання
ПОДЯКА
Кветха, Фріцай!
Подейкують, нібито переважна більшість епопей змінюють своїх авторів. Так от, «Ерагон» справді неабияк вплинув на моє життя.
Коли я задумав написати роман-трилогію, мені було всього лиш п'ятнадцять років. Ніби вже й не хлопчик, але ще й не чоловік. Під ту пору я закінчив школу й не знав, чим його зайнятися далі. Одне-едине, що мене по-справжньому приваблювало, це книжки в жанрі фентезі, від яких аж тріщали мої полиці. Я писав цю трилогію й водночас мужнів, а коли закінчив роботу, мені був уже двадцять один рік. Можливо, когось це здивує, але не мене.
Правду кажучи, переживання Ерагона мені дуже знайомі. Я й сам мав покинути сільський затишок та мандрувати країною, не знаючи, що на мене чекає. Так чи так, а я йшов до своєї мрії. Я здобув освіту, здобув славу й зумів знайти внутрішню рівновагу.