«Танець — це її мова, — подумала Тараза. — Одраде має рацію. Дивлячись на танець, вивчаємо мову».
Вафф цього ранку мав якийсь відсторонений погляд. Складно було визначити, куди дивляться його очі — назовні чи всередину.
Поруч із Ваффом був Тулушан, гарний смаглявий ракіанець, вибраний представник священства на сьогоднішній «святій події». Зустрівши Тулушана на танцювальному показі, Тараза зауважила його незвичайну рису: він ніколи не казав «але», а все ж це слово відчувалося у всьому, ним промовленому. Ідеальний бюрократ. Мав підстави сподіватися, що зайде далеко, та ці сподівання невдовзі розіб’ються об несподівану перепону. Вона знала це, проте не жаліла його. Тулушан був молодиком з м’якими рисами обличчя і надто юним віком для такого відповідального становища. Звичайно, у ньому було щось більше, ніж видно на перший погляд. І менше водночас.
Вафф відійшов до краю саду, залишивши Одраде та Шіану з Тулушаном.
Юний священник, вочевидь, сприймався як витратний матеріал. Саме тому його вибрали для цієї авантюри. Це підказало Таразі, що вона сягнула належного рівня потенційного насилля. А все ж не думала, що якась зі священничих фракцій посміє скривдити Шіану.
«Ми триматимемося поблизу Шіани».
Тиждень, що почався демонстрацією сексуальних здобутків блудниць, видався для них дуже працьовитим. Дуже неспокійний тиждень, як на те пішло. Одраде постійно займалася з Шіаною. Тараза віддала б перевагу Люціллі для такої освітньої буденщини, та слід вдовольнятися доступним. Одраде, вочевидь, була найкращою вчителькою цієї науки, доступною на Ракісі.
Тараза глянула на пустелю. Вони чекали ’топтерів з Кіна, з вантажем Дуже Важливих Спостерігачів. ДВС ще не запізнювалися, але, як усі такі люди, з’являться, либонь, в останню мить, усі юрбою.
Шіана, схоже, добре сприймала сексуальну освіту, хоча Таразина оцінка доступних на Ракісі вчителів-мужчин із Сестринства не була високою. Першої своєї ночі тут Тараза покликала одного зі службових чоловіків. Пізніше вирішила, що шкода зусиль для тієї дрібки радості та забуття, яку це їй дало. Крім того, що вона могла забути? Забуття означало зізнання у слабкості.
«Ніколи не забувай!»
Але саме це й робили блудниці. Вони торгували забуттям. Геть не розуміли, що Тиран досі тримає людське призначення в лещатах, не здогадувалися про необхідність зламати цей затиск.
Тараза таємно слухала вчорашню розмову між Шіаною й Одраде.
«Навіщо я слухала?»
Юна дівчина й учителька сиділи в саду на даху, обличчям одна до одної, на двох лавах. Портативний іксіанський глушник приховував їхні слова від усіх тих, хто не мав декодера-транслятора. Глушник на силовій підвісці витав над ними, наче дивна парасоля, чорний диск проєктував спотворення, які видозмінювали рухи губ і звуки голосів.
До Тарази, що стояла в довгій кімнаті для зустрічей із крихітним транслятором у лівому вусі, цей урок дійшов як так само спотворений спогад.
«Коли мене навчали всіх цих речей, ми не бачили, на що спроможні блудниці з Розсіяння».
— Чому ми кажемо про складну природу сексу? — спитала Шіана. — Чоловік, якого ти прислала минулої ночі, постійно це повторював.
— Багато хто вважає, що розуміє це, Шіано. Можливо, ніхто з них не розуміє по-справжньому, бо ці слова більше звернені до розуму, ніж до тіла.
— Чому я не повинна робити нічого з того, що ми бачили в лицеплясів?
— Шіано, складність приховується всередині складності. Сексуальні сили стимулювали і до великих справ, і до мерзенних вчинків. Ми говоримо про «сексуальну силу», «сексуальну енергію» і про такі речі, як «надмірна нагальність пристрасті». Не заперечую, що такі речі можна простежити. Але те, на що ми дивимося, — така могутня сила, що може знищити і тебе, і все вартісне в тобі.
— Я це й намагаюся зрозуміти. Що саме блудниці роблять неправильно?
— Ігнорують особливості діяльності виду, Шіано. Думаю, ти вже це відчула. Це, безперечно, знав Тиран. Чим же був його Золотий Шлях, як не видінням діяльності сексуальних сил у нескінченному відтворенні людства?
— А блудниці не творять?
— Вони здебільшого намагаються контролювати свої світи за допомогою цієї сили.
— Здається, так вони й роблять.
— Ах, та які ж сили протидії вони викликають?
— Я не розумію.
— Ти знаєш про Голос і як він може контролювати людей?
— Але не всіх.
— Достеменно. Цивілізація, підвладна Голосу, впродовж тривалого періоду виробляє способи пристосування до цієї сили, запобігаючи маніпуляціям з боку тих, хто використовує Голос.
— Тож є люди, які знають, як опиратися блудницям?
— Ми бачимо безпомильні ознаки цього. І це одна з причин, чого ми тут, на Ракісі.
— Блудниці дістануться сюди?
— Боюся, що так. Хочуть контролювати ядро Старої Імперії, бо мають нас за легку здобич.
— Ти боїшся, що вони переможуть?
— Вони не переможуть, Шіано. Покладайся на це. Але нам вони на користь.
— Як це?
Тон Шіани був відлунням шоку самої Тарази, коли вона почула ці слова від Одраде. Про що здогадується Одраде? Наступної миті Тараза зрозуміла та задумалася, чи урок так само зрозумілий молодій дівчині.
— Ядро статичне, Шіано. Ми вже тисячоліття перебуваємо в безруху. Життя і рух там «зовні», з людьми Розсіяння, що опираються блудницям. Мусимо робити все, щоб іще посилити цей опір.
Звук наближення ’топтерів вирвав Таразу із задуми. ДВС прибувають із Кіна. Поки ще на відстані, але звуки в чистому повітрі розносяться далеко.
Тараза мусила визнати, що методика навчання Одраде була доброю. Обмірковуючи це, вона оглядала небо, чекаючи появи ’топтерів. Вони, вочевидь, летіли низько й наближалися з іншого боку будинку. Неправильний напрямок, та, можливо, ДВС повезли на коротку екскурсію до залишків Тиранової стіни. Багато кого цікавило місце, де Одраде знайшла скарбницю прянощів.
Шіана, Одраде, Вафф і Тулушан повернулися до довгої кімнати зустрічей. Вони теж почули ’топтери. Шіана прагнула показати свою владу над червами. Тараза завагалася. Звук, з яким наближалися ’топтери, був якимось тяжким. Може, вони перевантажені? Скількох спостерігачів привезли?
Перший ’топтер з’явився над дахом пентхаузу, і Тараза побачила броньовану кабіну пілота. Розпізнала зраду ще до того, як перший промінь вистрелив із машини, вціливши їй у ноги. Вона тяжко впала на дерево в горщику. Ноги було відтято по коліна. Наступний промінь пронизав її, під кутом відтявши стегно. ’Топтер з різким ревінням двигунів пролетів над нею і звернув ліворуч.
Тараза вчепилася за дерево, відсуваючи вбік агонію. Їй вдалося більш-менш зупинити кровотечу, але біль був неймовірним. Хоча й не таким сильним, як в Агонії прянощів, нагадала вона собі. Це допомогло, та вона знала, що приречена. Чула крики й численні звуки насилля з усього музею.
«Я перемогла!» — подумала Тараза.
Одраде стрілою вилетіла з пентхаузу та схилилася над Таразою. Вони не обмінялися й словом, але Одраде показала, що зрозуміла, приклавши чоло до Таразиної скроні. Це був споконвічний знак Бене Ґессерит. Тараза почала переливати в Одраде своє життя — Інші Пам’яті, надії, страхи… все.
Одна з них ще може врятуватися.
Шіана стежила з пентхаузу, залишаючись там, де їй наказано чекати. Вона знала, що відбувається в саду на даху. То була найвища таємниця Бене Ґессерит, і це розуміла кожна постулантка.