Наведене обґрунтування можна віднести до третього виду недоказової аргументації. Воно побудоване за допомогою аналогії предметів; аргументи не є достовірними твердженнями, отже, і теза, що висувається, може мати тільки правдоподібний характер.
Розглянутий матеріал щодо видів аргументації узагальнимо у вигляді таблиці.
Структура | Доказова | Недоказова аргументація | ||
аргументації | аргументація | I | II | III |
Аргументи | достовірні | правдоподібні | достовірні | правдоподібні |
висловлювання | висловлювання | висловлювання | висловлювання | |
Форма | дедуктивні | дедуктивні | правдоподібні | правдоподібні |
аргументації | міркування | міркування | міркування | міркування |
Теза | достовірне | правдоподібне | правдоподібне | правдоподібне |
висловлювання | висловлювання | висловлювання | висловлювання |
Пряма та непряма аргументація
У випадку прямої аргументації міркування спрямоване від аргументів до тези. Теза безпосередньо обґрунтовується аргументами.
Розглянемо приклад прямої аргументації. У результаті аналізу обставин однієї справи слідчий дійшов висновку, що постріл у потерпілого Н. був зроблений з близької відстані, що суттєво вплинуло на рішення про винуватця злочину. Для обґрунтування тези слідчий навів два аргументи:
Навколо вогнепальної рани на тілі Н. були знайденісліди пороху, який не згорів.
Такі сліди залишаються навколо вогнепальної рани лише тоді, коли постріл був зроблений з близької відстані.
Аргументація слідчого мала такий вигляд.
Аргументи:
Якщо навколо вогнепальної рани знаходять сліди порох, що не згорів, то постріл був зроблений з близької відстані.
Навколо вогнепальної рани на тілі потерпілого Н. знайдено сліди пороху, що не згорів.
Теза:
Постріл у потерпілого Н. був зроблений з близької відстані.
Розглянута аргументація побудована за схемою дедуктивного міркування, а саме — умовно-категоричного силогізму.
У непрямій аргументації істинність/ великий ступінь правдоподібності тези обґрунтовується шляхом встановлення хибності/малого ступеня правдоподібності антитези.
Непряма аргументація буває двох видів: апагогічна аргументація та розділова аргументація.
У випадку аналогічної аргументації хід міркування такий. Треба обґрунтувати деяку тезу (Т). Висувається твердження, яке є запереченням тези (не-Т). Воно називається антитезою. З аргументів та антитези виводять протиріччя, тобто два твердження, одне з яких є запереченням іншого. На підставі цього робиться висновок про хибність/малий ступінь правдоподібності антитези й істинність/великий ступінь правдоподібності тези.
Для прикладу розглянемо таку задачу.
Задача. Три мудреці вирішували питання: хто з них є наймудрішим, але так і не змогли порозумітися між собою. Тоді вони звернулися до випадкового перехожого, щоб той допоміг їм визначити істину. У відповідь перехожий дістав із мішка п'ять ковпаків - 3 білих і 2 чорних - і показав їх мудрецям. Потім він запропонував їм заплющити очі і надягнув на кожного з них по білому ковпаку, а два чорних сховав у мішок. Після цього перехожий дозволив мудрецям розплющити очі і загадав їм загадку: «Хто з вас, - сказав він, - першим здогадається, якого кольору ковпак у нього на голові, той і буде наймудрішим».
Довго сиділи мудреці, дивлячись один на одного. Через деякий час один із них вигукнув: «На мені білий ковпак». Як він здогадався?
Рішення. Мудрець міг міркувати так: «Припустимо, що у мене на голові чорний ковпак, тоді другий мудрець, побачивши на мені чорний ковпак, міг би міркувати так: «Якщо у мене на голові чорний ковпак, тоді третій мудрець бачить перед собою два чорних ковпаки, і він повинен був вже сказати, що на ньому білий ковпак. Але він мовчить. Отже, на мені не чорний, а білий ковпак». Але другий мудрець мовчить і нічого не говорить про колір свого ковпака. Отже, перехожий надягнув на мене не чорний, а білий ковпак».