• «Супротивник, який викриває ваші помилки, більш корисний, ніж друг, який бажає їх сховати» (Леонардо да Вінчі)
• «Коли визнаєш власні помилки, маєш шанс їх виправити» (Роберт Бернс)
• «Якщо бажаєте сперечатися не марно і переконати співрозмовника, насамперед з'ясуйте, з якого боку він підходить до предмета суперечки, позаяк цей бік він звичайно бачить правильно. Визнайте, що він має рацію, і одразу покажіть, що, якщо підійти з іншого боку, він виявиться не таким. Ваш співрозмовник залюбки погодиться з вами, але ж він не допустив жодної помилки, просто чогось не розгледів, а люди сердяться не тоді, коли все бачать, а коли допускаються помилки» (Б. Паскаль)
• «Існує думка, що між крайніми точками зору лежить істина. Ні в якому разі. Між ними лежить проблема» (І. Гете)
• «На їхню думку (думку софістів. - Авт.) для того, хто збирається стати добрим оратором, зовсім не потрібно мати істинне уявлення про справедливі і добрі справи або про людей справедливих і добрих за природою або вихованням... У судах рішуче немає ніякого діла до істини, важлива лише переконаність. А вона полягає у правдоподібності, на чому й повинен зосереджувати свою увагу той, хто бажає проголосити промову. Іноді у захисній та обвинувальній промові навіть необхідно промовчати про те, що було в дійсності, якщо це неправдоподібно, і говорити лише про правдоподібне; оратор з усіх сил повинен гнатися за правдоподібним, нерідко розпрощавшись з істиною» (Сократ)
• «В одному випадку зі ста те чи інше питання посилено обговорюється тому, що воно справді темне; в останніх дев'яносто дев'яти воно стає темним тому, що посилено обговорюється» (Е. По)
• «Сперечатися значно легше, ніж розуміти» (Г. Флобер)
• «Нема нічого дурнішого, ніж бажання бути розумнішим за всіх» (Ф. де Ларошфуко)
• «Сперечайтеся, помиляйтеся, але... розмірковуйте, і хоча криво, але самі» (Г. Лессінг)
• «Суперечки навколо деякого твердження нічого не говорять про його істинність; іноді безсумнівне викликає суперечки, а сумнівне проходить без заперечення. Суперечки не означають помилковості твердження, так само, як загальна згода - його правильності» (Б. Паскаль)
• «Безглуздо змагатися з тими, хто кращі і сильніші за тебе» (Езоп)
• «Краще розбирати суперечку між своїми ворогами, ніж між своїми друзями, бо явно після цього один із друзів стане твоїм ворогом, а один із ворогів - твоїм другом» (Біант)
• «Мудрість значно краща, ніж сила...» (Ксенофонт)
• «Мовчи, або говори те, що краще, ніж мовчання» (Піфагор)
• «З тим, хто полюбляє сперечатися, не треба вступати в суперечку» (Сюнь-цзи)
• «Краща філософія - все заперечувати і ні про що не висловлювати певну думку» (Цицерон)
• «Краще визнати, що ти не знаєш того, чого не знаєш, ніж нести якусь нісенітницю та безглуздя і самому собі бути огидним» (Цицерон)
• «Непереможним можеш бути, якщо не вступиш у жодну битву, де перемога залежить не від тебе» (Епіктет)
• «Виказувати свій розум - це означає опосередкованим чином підкреслювати нездатність і тупоумство інших. До того ж вульгарна натура завжди обурюється, коли бачить свого антипода, і роль підбурювача в цьому обуренні належить заздрості» (Артур Шопенгауер)
• «Уміння спілкуватися з людьми - це товар, який Можна купити так само, як ми купуємо чай або каву... Але я заплачу за таке вміння більше, ніж за будь-що інше на світі» (Дж. Рокфеллер)
Аргументація і критика
1. Як можна визначити термін «аргументація»?
2. Яка структура аргументації?
3. Що таке дедуктивне міркування? .Які види дедуктивних міркувань ви знаєте?
4. Що таке недедуктивне міркування? Які види недедуктивних (правдоподібних) міркувань ви знаєте?
5. Назвіть характерні ознаки дедуктивної аргументації.
6. Назвіть характерні ознаки недедуктивної (правдоподібної) аргументації.
7. Чи можна за допомогою дедуктивної аргументації обґрунтувати істинність тези?
8. Чи можна за допомогою недедуктивної аргументації обґрунтувати істинність тези?
9. Установіть відношення між такими поняттями:
• аргументація, обґрунтування , міркування, форма аргументації;
• міркування, дедуктивне міркування, недедуктивне міркування, індуктивне міркування, повна індукція, неповна індукція, популярна індукція, наукова індукція, міркування за аналогією, аналогія предметів, аналогія відношень.