Выбрать главу

Тож слідом за Йосипом, котрий показував дорогу, вийшли троє посланців, Авіатар, Дотаїм і Закхій, ми називаємо тут їхні імена лише для того, щоб усунути будь-яке звинувачення в історичному обмані, яке могли б висунути проти нас ті, хто довідався про ці факти з інших джерел, можливо, більше освячених традицією, але з цієї причини не більш вірогідних. А коли ми назвемо імена, довівши в такий спосіб існування історичних персонажів, що їх носили, то подібні сумніви втратять велику частку своєї сили, хай навіть не будуть цілком спростовані. А позаяк далеко не щодня на вулицю виходять троє поважних старійшин, яких так легко впізнати за особливою врочистістю їхньої ходи, за розмаяними на вітрі туніками й бородами, то незабаром навколо них зібралася зграя дітлахів, які, з огляду на крайнощі поведінки, притаманні їхньому віку, з реготом, криками та вистрибуваннями супроводжували повноважних представників синагоги до самого дому Йосипа, неабияк роздратованого тим, що через цей галасливий супровід про прихід до нього старійшин стало відомо всім. Приваблені криками, жінки з ближніх осель вибігали на вулицю й посилали своїх дітей розвідати, що то за гурт людей з’юрмився біля воріт будинку їхньої сусідки Марії. Але нічого довідатися їм не вдалося, бо до хати увійшли тільки господар і троє посланців. Перед усіма іншими двері зачинилися, і жодна з цікавих жінок Назарета до самого сьогоднішнього дня не знає, що ж тоді відбулося в домі теслі Йосипа. А що не задоволена цікавість завжди розпалює уяву, то жебрак, якого ніхто ніколи не бачив, перетворився на злодія та грабіжника, й це було великою несправедливістю, бо янгол — але ви нікому не кажіть, що то був янгол — нічого не вкрав, а з’їв він те, що йому дали, а, крім того, ще й залишив таку собі надприродну заставу. І поки двоє старших за віком посланців синагоги розпитували Марію, трохи молодший від них Закхій пішов розпитувати сусідів про жебрака, чию зовнішність та інші ознаки описала їм дружина теслі, але жодна сусідка нічого не змогла йому розповісти, бо, ні, шановний пане, я не бачила ніякого жебрака, а якщо він справді проминув мій дім, то не постукав у мої двері, то був, певно, мандрівний злодій, який, побачивши, що в домі люди, прикидався жебраком і йшов собі геть, до таких хитрощів жебраки вдаються ще відтоді, як світ став світом.