— Ну, чого ж не розповісти старому товаришу, Данилович! — зацікавився інсайдом Ахметов. — Ну, слухай, може, і собі щось надумаєш. Дивись, великого секрету тут вже нема. Мої люди провели глибинне дослідження і намацали одну поки малорозвинуту бізнесову сферу. Як завжди, низькотехнологічну, але, сука, вічну. Хочу перекинути всі активи туди. Це виробництво містичних спекуляцій. От ти смієшся, а дарма! Коломойський зараз теж цей напрямок активно розробляє.
— Та ти шо! — підскочив у кріслі Кучма. — Оце тактак! І що, і що там?
— Нафта кінчається, вугілля нікому нахуй не потрібне, а містичні спекуляції за будь-яких економічних обставин користуються скаженим попитом. Насправді, дуже цікава історія виходить. Пророком, і навіть месією може стати будьякий ідіот — це лише питання часу і випадку. Наприклад, оце бурмило — депутат Царьов. Воно, звичайно, смішно, але що буде через пару тисяч років — ми ж не в курсі. Між тим бути може все, що завгодно. Будь-яка нісенітниця може отримати статус божого одкровення, в історії таких прикладів багато. Сам знаєш — на світі повно ідейних ідіотів, і розібратися, хто ідіот, а хто просто прогулятися вийшов, можуть тільки їхні сучасники. Та й то лише по фотографіях з «Однокласників». Всі вони багато і переконливо пиздять, а хтось за ними все записує та архівує.
Царьов теж набазікав чимало. Я б навіть сказав, на невелику збірочку скрижалів набереться. «Спочатку було слово, і слово було ”шчто“?» Непоганий початок для священного тексту, погодься! Потім підуть фрагменти з інтерв’ю газеті «Червоне лихо» за 2008 рік і тому подібне. Років так через п’ятсот сучасна московитська мова з кримінальним акцентом уже не всякому буде зрозумілою, а через тисячу потребуватиме перекладу спеціалістів. Тут і почнеться найголовніше — філософське переосмислення всієї хуйні. Всілякі помилки в тлумаченні, навмисні перекручування, нерозуміння тогочасних реалій, елементарні підтасовки! Кримінальний жаргон перетвориться на священний санскрит, і тоді на кожний царьовський висер писатимуть по три сторінки пояснень мовою майбутнього міжнародного спілкування. Думаю, що це буде неолатина на основі полтавської говірки, тому, як бачиш, я вирішив трохи підтягнути свої знання.
Пройде ще трохи часу, і постать депутата Царьова поступово зіллється з історичною пам’яттю про Юлія Цезаря, а на релігійному небосхилі засяє нове божество — Гай Юлійович Царьов, цезарь, кєсарь і слєсарь. Він матиме свого земного пророка на ім’я Іосиф Віссаріонович Флавій. Символом нової релігійної смути стане зображення колорада. Згодом, коли вчення отримає назву «царизм» і охопить всю землю, прочани потягнуться до святинь. Головною з них буде Собор Горя Царьова в Луганську, значному релігійному і духовному центрі тогочасної цивілізації. Побудовано собор буде у вигляді гігантського їбальника — стоповерхова бетонована мармиза досвідченого алкоголіка і малоосвіченого дегенерата. І люди будуть молитися і возносити, в горі і в радості. Писатимуть ікони святих, в ролі яких виступатимуть делегати останнього з’їзду Партії Регіонів. О! Це буде іконостас з господарників-страстотерпців, невинно проїбавших владу. Повір мені, Данилович, все це буде! Щось подібне ми можемо бачити щодня.
Кучма ковтнув віскаря, трохи помовчав і поцікавився:
— А тобі який з цього зиск, Леонідович? На ту мить ти вже давно лежатимеш у могилі, і на ній буде насрано. Це гарантовано.
— Ось тут, Данилович, ти крепко помиляєшся! У нас в Новоросії наука теж не стоїть на місці. Вчені з Трансправославного Університету нарешті винайшли еліксир економічного безсмертя!
Я профінансував дослідження, і ось — результат! І знаєш, де саме?
— Де? — щиро поцікавився Леонід Данилович.
— Переді мною на столі. Невеличка така колбочка. Здається, дрібниця, але вона переверне світ!
— Яка люта хуйня! І що робитимеш з цим далі? — жваво спитав Кучма.
— Данилович, — урочисто промовив Ахметов. — Все елементарно! Я вип’ю цей еліксир і житиму вічно. Взагалі-то планую стати генеральним волхвом царизму і керувати народами Новоросії з того бетонованого їбальника, що я тобі казав. Це, Данилович, унікальна пропозиція! Вічний бізнес для вічного бізнесмена! Максимум за сто років я стану найзаможнішою людиною планети і утикаю всю Землю гігантськими бетонованими їбальниками!
— Рінате Леонідовичу, — серйозно сказав Кучма, — все це звучить просто ахуєнно, але є одне «але». Чисто технічний нюансик. Твої дослідники дещо проїбали, не взявши у розрахунок інсайд, про який я обіцяв тобі розповісти. Мені його злили дуже серйозні люди, страшно наближені до верхівки ЦРУ.