109. Проте, на додаток до його фактичної сторони, наявність «обґрунтованої підозри» за змістом підпункту (с) пункту 1 статті 5 вимагає, щоб покладені в основу факти було можна обґрунтовано вважати за такі, що вписуються до диспозиції однієї зі статей, які характеризують у Кримінальному кодексі кримінальну поведінку. Отже, «обґрунтованої підозри», безперечно, не може бути, якщо дії або факти, які ставлять за провину утримуваній під вартою особі, не містили складу злочину на той час, коли вони сталися. ...
115. ... якби тримання заявника під вартою спиралося винятково на підозру в його нібито причетності до злочину — торгівлі дітьми, законність такого тримання під вартою, зважаючи на наявність суперечностей в тлумаченні норм національного права, викликала б сумніви. Однак воно також обґрунтовувалося підозрою в тому, що він вчинив інший злочин, підбурюючи осіб, які брали участь у процедурі всиновлення, до неправдивого свідчення з метою ввести в оману суди.
«Степуляк проти Молдови» (Stepuleac v Moldova), 8207/06, 6 листопада 2007 року.
70. ...єдиною підставою, на яку посилався орган кримінального переслідування, арештовуючи заявника та просячи суд видати постанову про його досудове ув’язнення, було те, що потерпіла особа (Ґ. Н.) прямо вказала на нього як на виконавця злочину. Однак ... заява, яку подав Ґ.Н., не мала ні прямої вказівки на ім’я заявника, ні натяку на причетність усіх працівників компанії заявника. У постанові прокурора ... про початок кримінального розслідування містилося ім’я заявника... Не ясно, чому його ім’я було включено до цієї постанови на самому початку розслідування і до того, як можна було зібрати нові докази. Слід зауважити, що заявника звинувачували не в потуранні протизаконній діяльності на території його компанії, що могло б пояснювати його арешт як директора «Тантала», а в особистій участі у шантажі...
72. ... національний суд, розглядаючи подання про видачу ордера на арешт ..., встановив, що принаймні один аспект заяви Ґ. Н. вводив в оману... Це мало б поставити під сумнів рівень довіри до Ґ. Н. Конфлікт, який він мав з керівництвом компанії,... дає додаткові підстави сумніватися в його мотивах. Однак, замість того, щоб перевірити ці відомості, які було легко отримати від правоохоронних органів, беручи зокрема до уваги велику кількість прокурорів, призначених працювати над справою, прокурор піддав заявника арештові, спираючись частково на твердження про те, що він викрав Ґ. Н. Це підкріпляє твердження заявника, що слідчі органи, не здійснивши ретельної перевірки фактів з метою встановити наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним злочину, просто його заарештували, як він вважає, для своїх особистих інтересів...
73. Зважаючи на вищенаведене, зокрема на рішення прокурора про внесення імені заявника в список підозрюваних без свідчень потерпілого чи наявності інших доказів, які б вказували на нього..., а також на те, що прокурор не здійснив справжнього вивчення основних фактів з метою перевірки обґрунтованості скарги, Суд робить висновок, що інформація, яка є в його розпорядженні не може «переконати об’єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити це правопорушення».
74. Отже, у випадку першого арешту заявника порушено частину 1 статті 5 Конвенції...
76. ... Якби заявник справді скоїв злочин і якби він хотів чинити тиск на потерпілого, свідків або знищити докази, то мав би багато часу на це до грудня 2005 року, та Судові не представили жодних доказів подібних дій з боку заявника. Отож нагальної потреби арештовувати його з метою припинення подальшої злочинної діяльності не було і 24 слідчі, призначені вести справу, могли б скористатися з додаткового часу, щоб перевірити, чи скарга була достатньо обґрунтованою (prima facie well-founded). Замість такої перевірки, заявника заарештували в той самий день, коли почалося розслідування...
77. Ще більше турбує те, що, як випливає зі свідчень двох потерпілих відповідно до їх заяви, одну зі скарг було сфальсифіковано і слідчий орган не перевіряв у нього, чи він справді цю скаргу подавав, тимчасом як другу подано під прямими впливом офіцера О., — того самого, який реєстрував першу скаргу на заявника... Через це обидві скарги втрачають значення для встановлення наявності обґрунтованої підозри заявника в учиненні злочину, оскільки ніякої іншої підстави для його арешту наведено не було...
78. Судові відомо про те, що потерпіла особа може відмовлятися від своїх свідчень через зміну намірів або навіть з примусу. Проте перевірити, підписувала вона скаргу чи ні, можна з допомогою даних об’єктивної судової експертизи, а в матеріалах справи немає нічого, що наводило б на думку, ніби ця особа давала неправдиві свідчення національному судовому органу, твердячи, що не підписувала скарги. Та й справді, якби було доведено, що потерпіла особа все ж таки підписала скаргу, а потім з примусу її відкликала, то національний суд дістав би серйозні підстави відмовити заявникові в його клопотанні про звільнення. Але занепокоєння з відповідного приводу суд не висловлював...