44. Суд не виявив жодної затримки у провадженні, обумовленої поведінкою заявника, за винятком періоду тривалістю чотири роки і один місяць, протягом якого заявник переховувався, здійснивши втечу з в’язниці і який однаково не зараховано в строк, взятий до уваги...
45. Що ж стосується поведінки органів держави, то Суд зауважує, як видається, дуже тривалу затримку між ухваленням рішення 26 березня 1985 року про визнання підсудності справи Римському окружного судові, і постановою слідчого судді про передання справи на розгляд суду 18 листопада 1991 року. Уряд не надав жодного пояснення щодо цієї затримки.
46. Суд вважає, що ця затримка, яка охоплює більше половини загальної тривалості розглядуваного періоду, є сама по собі достатньою підставою для висновку про те, що справа не була розглянута «впродовж розумного строку».
«Вачев проти Болгарії» (Vachev v Bulgaria), 42987/98, 8 липня 2004 року.
88. Суд вважає, що кримінальна справа щодо заявника було складною і фактичною, і правовою сторонами. У ній фігурувало кілька осіб, обвинувачених у скоєнні численних правопорушень, пов’язаних з фінансовою сферою, протягом тривалого періоду...
91. Суд не переконаний, що невчасне, як стверджується, подання заявником клопотання про відвід двох експертів було джерелом якоїсь затримки. Зрештою, саме органам влади належало з самого початку дотримуватися кримінально-процесуальних норм і призначати експертів, неупередженість котрих не могла б бути піддана сумніву. Крім того, коли заявник заявив клопотання про відвід експерта, слідчі органи двічі його відхиляли... І тільки коли він порушив це питання в Тетевенській районній прокуратурі, цих експертів замінили...
92. Що стосується потреби замінити адвоката заявника, то, видається, не це було основною причиною, через яку в липні 1998 року Тетевенська районна прокуратура постановила передати справу на дослідування. Необхідність у цьому постала в основному тому, що деякі факти не були повністю з’ясовані, слідчий припустився помилки в юридичній кваліфікації правопорушень, вчинення яких приписували заявникові, і мав бути замінений один із експертів, що готував фінансову експертизу ...
93. І нарешті, щодо інших затримок з вини заявника, які загалом становили близько двох тижнів... Суд вважає, що вони істотно не вплинули на сукупну тривалість судового розгляду...
96. Суд зазначає, що упродовж усього періоду, який належить взяти до уваги — понад п’яти років і дев’яти місяців, провадження залишалося на стадії попереднього розслідування. Навіть зважаючи на той факт, що справа була юридично і фактично складною, такий проміжок часу видається надмірним. Суд до того ж зазначає тривалі періоди, коли жодної дії, здається, взагалі не вчиняли. Такі прогалини були в період з 4 листопада 1998 року по 1 червня 1999 року..., в період з 13 червня 1999 року по 7 січня 2000 року..., в період з 14 лютого 2000 року по 12 травня 2000 року ... і від 4 серпня 2000 року по 8 червня 2001 року...
І нарешті, Суд відзначає, що між різними органами, що брали участь у справі, мабуть, була погана координація, про що свідчать численні зміни формулювань в обвинувачені, які висували заявникові... Оце, разом із численними випадками повернення справи прокуратурою до слідчих органів на додаткове розслідування або виправлення процесуальних порушень ..., і було одним із основних факторів, що сприяли затримці...
97. З урахуванням критеріїв оцінки розумності строків розгляду, установлених у його прецедентній практиці, Суд вважає, що тривалість розгляду кримінальної справи щодо заявника не відповідає вимозі пункту 3 статті 6 Конвенції щодо розумного строку.
«Де Клерк проти Бельгії» (De Clerck v Belgium), 34316/02, 25 вересня 2007 року.
50. Європейський суд зазначає, що період, який слід враховувати при оцінюванні тривалості судової процедури, з огляду на вимоги «розумного строку», як цього вимагає пункт 1 статті 6, почався 30 листопада 1990 року разом із обшуками в координаційному центрі групи, центрі «Больйо» та «Н. В. Больйо Вільсбеке». За отриманою від адвокатів заявника інформацією, проти якої уряд не висловив заперечень, судова процедура перебуває сьогодні, 7 червня 2007 року, на етапі розгляду справи дорадчою палатою суду першої інстанції на застосування статті 127 Кримінально-процесуального кодексу, і розгляд справи був відкладений sine die (на невизначений термін) в очікуванні виконання окремих слідчих дій...