Справді, розслідування, проведене після крадіжки із зломом 4 травня 1993 року в будинку пана І. А., виявило, що її вчинено на його прохання з метою позбутися певних документів ... Легко зрозуміти, як подія такого роду могла змусити слідчі органи побоюватися, що в разі звільнення обвинувачений зможе спробувати приховати інші докази. З матеріалів справи, втім, видно, що на тій стадії провадження, на якій сталася крадіжка зі зломом, велику частину доказів вже було зібрано — мало того, 24 жовтня 1994 року слідчий суддя наказав зняти пломби, встановлені на будинку заявника ...
«Мамедова проти Росії» (Mamedova v Russia), 7064/05, 1 червня 2006 року.
79. Єдиною іншою підставою для подальшого тримання заявниці під вартою, яку вказували національні суди, було те, що вона може знищити докази, перешкоджати правосуддю або вчинити новий злочин. Суд припускає, що на початкових стадіях розслідування ризик втручання заявниці у здійснення правосуддя міг виправдовувати її тримання під вартою. Однак після того, як докази були зібрані, ця підстава своє значення втратила.
«Каучор проти Польщі» (Kauczor v Poland), 45219/06, 3 лютого 2009 року.
46. На думку органів влади, ймовірне призначення заявникові суворого вироку спричинило виникнення твердження про те, що заявник перешкоджатиме провадженню. Однак Суд постійно повторює, що хоч суворість можливого покарання є значущим елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи скоєння нових злочинів, тяжкість обвинувачення сама по собі не може бути виправданням тривалих строків попереднього ув’язнення...
Крім того, Суд зазначає, що органи влади, ухвалюючи рішення про продовження строку попереднього ув’язнення заявника, недостатньо обґрунтували наявність небезпеки фальсифікації доказів з його боку. Суд зазначає, що уряд спирався на припущення, ніби заявник перешкоджатиме провадженню у справі та фальсифікуватиме докази тому, що він не визнав себе винним в інкримінованих злочинах. Оскільки національні суди, як видається, зробили висновки на користь супротивної сторони на підставі того факту, що заявник не визнав себе винним, Суд вважає, що їхнє мотивування виявляло очевидну зневагу до принципу презумпції невинуватості й за жодної обставини не може слугувати за правомірну підставу для позбавлення заявника волі...
47. Беручи до уваги викладене вище, Суд робить висновок, що підстави, які навели національні органи, не можуть бути обґрунтуванням загального терміну тримання заявника під вартою...
«Александр Макаров проти Росії» (Aleksandr Makarov v Russia), 15217/07, 12 березня 2009 року.
129. ... Суд зауважує, що національні органи влади пов’язували можливість заявника перешкоджати здійсненню правосуддя з його посадою мера Томська, а також із тим фактом, що низка свідків в кримінальній справі були його колишніми підлеглими, що працюють у Томській мерії. Національні суди також згадували про те, що близькі й родичі заявника нібито загрожували потерпілим і свідкам.
130. ... Суд не забуває про те, що посадове становище заявника було вагомим фактором, на який зважали національні суди, доходячи висновку про наявність небезпеки маніпулювання свідками. Водночас від не випускає з поля зору й того, що заявника усунули з посади мера міста Томська відразу ж після арешту й що звільнення з-під варти не означало поновлення його на посаді. Отже, Суд має сумніви щодо вагомості цієї підстави для продовження терміну тримання заявника під вартою. Більше того, Суд повторює, що національним судам, щоб продемонструвати, що значний ризик змови був і не зникав протягом усього періоду тримання заявника під вартою, не досить просто послатися на його посадові повноваження. Їм належало проаналізувати інші стосовні справи фактори, такі як просування розслідування або судового процесу, особистість заявника, його поведінка перед і після його арешту та інші конкретні ознаки, що обґрунтовують побоювання з приводу його змоги скористатися своїм поверненням на волю, щоб спробувати сфальшувати чи знищити докази або маніпулювати свідками...
131. Суд з цього приводу зауважує, що лише 3 грудня 2007 року Томський обласний суд вперше обґрунтував свій висновок про ризик змови, посилаючись на спроби маніпулювати свідками, немовби вчинені родичами заявника. [У] тексті рішення ..., крім голослівних посилань на погрози на адресу свідків, нібито висловлювані родичами й наближеними до заявника особами, обласний суд не згадав жодного конкретного факту, який би виправдовував тримання заявника під вартою.