Так, ці показники тривожно високі. Але водночас вони перебувають на найнижчому за багато років рівні.
Статистикою часто маніпулюють у політичних цілях, але водночас вона допомагає нам орієнтуватися в реальності. Погляньмо на розподіл доходу серед населення Бразилії на чотирьох щаблях.
Більшість людей у цій країні давно залишили межі крайньої бідності. Найвища точка графіка — на щаблі 3. Саме тут ви купуєте мотоцикл і окуляри для читання, кладете гроші в банк, щоб сплатити за навчання й одного дня придбати пральну машину. Насправді, навіть у країні з трохи не найбільшою нерівністю у світі немає розриву. Більшість людей перебуває посередині.
Як я уже казав, якщо ви читаєте цю книжку, то, найімовірніше, перебуваєте на щаблі 4. Навіть якщо мешкаєте у країні із середнім доходом (середній дохід — це щабель 2 або 3 — як Мексика, наприклад), ви особисто опинилися на щаблі 4 й ваше життя схоже на життя людей, які перебувають на щаблі 4 й живуть у Сан-Франциско, Стокгольмі, Ріо, Кейптауні та Пекіні.
Те, що у вашій країні називають бідністю, дуже відрізняється від поняття «крайня бідність». Наприклад, у Сполучених Штатах кажуть, що певний прошарок людей живе в умовах крайньої бідності, хоча насправді вони перебувають на щаблі 3.
Отже, проблеми, із якими стикаються люди на щаблях 1, 2 і 3, найімовірніше, вам не знайомі. І жоден із відомих вам ЗМІ1, на жаль, не дає якогось більш-менш зваженого уявлення про такі проблеми.
Найважливішим завданням у становленні фактологічного світогляду є усвідомлення, що більшу частину свого досвіду ви отримуєте зі щабля 4. А вторинний досвід фільтрує мас-медіа, які полюбляють нерепрезентативні екстраординарні події й уникають нормальності.
Якщо ви перебуваєте на щаблі 4, то всі, хто живе на рівнях 3, 2 або 1, виглядатимуть для вас однаково бідно, а відповідно слово «бідний» поступово втрачає своє специфічне значення. Навіть людина зі щабля 4 може здаватися бідною: трохи облущилася фарба на будинку, або в неї не дуже нова машина. Той, хто коли-небудь дивився з даху висотки униз, знає, що насправді дуже важко визначити висоту будинків, які набагато нижчі за той, на якому перебуває людина. Усі вони виглядають просто маленькими. Так само і з людьми: якщо живеш на щаблі 4, то природно бачити світ розділеним на дві категорії — багатих (тих, хто на даху високої будівлі, як і ви) і бідних (тих, що внизу, не таких, як ви). Це природно дивитися вниз і казати: «Усі вони бідні». Цілком природно не помічати відмінностей між людьми з автомобілями, людьми з мотоциклами та велосипедами, людьми в сандалях та людьми взагалі без взуття.
Можу вас у цьому запевнити, оскільки я зустрічався і говорив із людьми, які живуть на різних щаблях. Для «ближчих до землі», тобто тих, які перебувають на рівнях 1, 2 і 3, ці відмінності мають вирішальне значення. Люди, які живуть на щаблі 1, дуже добре знають, наскільки кращим стане їхнє життя, якщо вони збільшать дохід з 1 долара на день до 4. Не кажучи вже про 16. Люди, яким доводиться постійно ходити пішки, та ще й босоніж, знають, скільки часу й зусиль вони збережуть, якщо їхатимуть велосипедом до міста на базар, а також як це вплине на здоров’я і добробут.
Чотирирівнева структура, на відміну від «розділеного» бачення світу, є першим і найважливішим кроком до фактологічного світогляду, про який ви дізнаєтеся із цієї книжки. Тепер ви це усвідомили. Це не важко, правда? У цьому виданні я користуватимуся чотирма щаблями, щоб пояснити багато питань, включно з ліфтами, утопленнями, сексом, кулінарією та носорогами. Вони допоможуть вам чіткіше бачити світ і краще його розуміти.
Що нам потрібно, щоб виявити хибні концепції та замінити їх? Дані. Ви маєте показати дані та описати реальність, що криється за ними. Так що дякую вам, таблиці даних ЮНІСЕФ, і вам, бульбашкові графіки, і тобі, інтернете. Але вам, читачі, знадобиться ще дещо. Хибні концепції зникають лише тоді, коли їх заміняє так само простий, але відповідніший спосіб мислення. Саме таким способом мислення і є чотирирівнева структура.
Фактологія — це усвідомлювати, коли йдеться про розрив, і пам’ятати, що він малює картину з двома розрізненими групами та прірвою між ними. А реальність здебільшого не настільки поляризована. Зазвичай більшість перебуває якраз посередині, саме там, де в хибній картині світу опинився розрив.
Щоб контролювати інстинкт розриву, шукайте більшість.
Остерігайтеся порівняння середніх значень. Якщо ви подивитеся на розгорнуті дані, то, найімовірніше, побачите, що вони перетинаються. І цілком можливо, що ніякого розриву не існує.