Выбрать главу

— Чи уявили ви собі цілком усю картину? Як ото у фільмі про Індію? Вирує людське море, мільярди рук тягнуться до вас, квіти і фіміам, золоті постаменти із тканими сріблом килимами, на які ви ступаєте, щоб проректи своє слово?

— Ні, аж ніяк. Ще перед тим, як просити собі призначення, я вже знав, що мені такого не знести. Отож і обрав Сполучені Штати і ось що маю: ті ж таки юрби людей.

Згадувати про це йому було боляче, і я відчув провину за те, що завів таку розмову.

Він сидів на покосі й говорив, ніби дивлячись крізь мене:

— Ось що я хотів би сказати в ім’я Господа нашого: коли ти так сильно жадаєш свободи і радості, то хіба не можеш збагнути, що вони не десь там поза тобою? Скажи: я маю їх. І ти матимеш їх! Чини так, ніби вони твої, — і вони твої! Річарде, скажіть мені — що в цьому аж такого недосяжного? Та вони й слухати не хочуть! Чудеса їм подавай. Подібно до того, як вони йдуть на автомобільні перегони, аби побачити катастрофи, так і до мене сунуть по чудеса. Спочатку це розчаровує, а згодом викликає нудьгу. Не уявляю собі, як витримують це інші месії.

— Коли так дивитися, то діло й справді втрачає свою привабливість, — зауважив я, затягуючи останній болт. — Куди нам сьогодні лежить дорога?

Дон підійшов до моєї кабіни і замість того, щоб очистити вітрове скло від решток комашні, провів над ним рукою… І раптом ці розбиті вщент істоти ожили й полетіли собі геть. Чільне скло його літака не потребувало чищення, і я, звісно, вже дотямив, що й двигун його міг обійтися без догляду.

— Не знаю, — сказав він. — Не знаю, куди нам лежить дорога.

— Як це розуміти? Вам же відоме минуле й майбутнє всього сущого. Ви достеменно знаєте, куди ми маємо вирушити.

Він зітхнув.

— Воно-то так. Але я намагаюсь про це не думати.

Перед тим, морочачись із циліндрами, я міркував собі: гей-гей, усе, що мені треба, то це не розлучатися з цим чоловіком — і я не знатиму ніяких проблем, зі мною не скоїться нічого лихого, і все буде просто чудово. Одначе тон, яким він мовив: «Але я намагаюсь про це не думати», — змусив мене пригадати, що сталося з іншими месіями, посланими в цей світ. Здоровий глузд волав до мене: здіймайсь у повітря, одразу ж повертай на південь і лети геть від цієї людини, лети якнайдалі, так далеко, як тільки подужаєш. Проте, як я вже згадував, у моїй роботі часом почуваєш себе надто самотнім, аби нехтувати зустрічним, з яким можна погомоніти і який до того ж здатен відрізнити елерон від вертикального стабілізатора.

Атож, краще було б мені повернути на південь, але, злетівши, ми взяли курс на північний схід — назустріч майбутньому, про яке він намагався не думати.

4

— Де ви всього цього навчилися, Доне? Ви так багато знаєте! Чи, може, мені це тільки здається? Ні. Знаєте ви багато. І все завдяки досвіду? Чи вас якось готували на роль Учителя?

— Тобі дають книгу, і ти читаєш.

Я повісив на розчалку щойно випрану шовкову хустину і витріщився на нього:

— Книгу?!

— «Підручник Спасителя». Це — своєрідна біблія для Вчителів. Десь у мене був примірник, якщо вас цікавить.

— Так, звісно! Ви маєте на увазі звичайну книгу, що підказує вам?..

Якусь хвилю він порпався в багажнику — у «Тревел-ейра» він одразу ж за підголовником — і видобув звідти невеличку книжку в оправі, що мала вигляд замшевої.

Посібник Месії

Нагадування для розвиненої душі

— Що ви мали на увазі, коли сказали: «Підручник Спасителя»? Це ж «Посібник Месії».

— Що так, що так — хіба не однаково?

Він почав збирати порозкидані довкола літака речі, наче настав час збиратися в політ.

Я гортав сторінки книжки. То була збірка афоризмів і стислих приписів.

Перспектива —

скористайся нею або облиш її.

Якщо ти звернувся до цієї сторінки,

значить ти забуваєш: усе, що

діється навколо тебе, не є

реальністю.

Подумай про це.

Пам’ятай, звідки ти прийшов,

куди йдеш, а передовсім — чому ти

створив халепу, в яку втрапив.

Пам’ятай, що конатимеш жахливою смертю.

Все це — добра підготовка, і ти дістанеш

від неї більше втіхи, якщо

зберігатимеш ці факти у своїй

свідомості.

А проте, сприймай свою смерть досить поважно.

Якщо ти сміятимешся дорогою до місця твоєї страти —

це, як на загал, буде незрозумілим для менш розвинених

створінь, і вони називатимуть