7
Середа, шоста година ранку. Я ще не прокинувся, аж раптом: грим! — зненацька розлягається неймовірний гуркіт, якась надпотужна вибухова симфонія; і ось уже звучить тисячоголосий хор, виспівуючи латинські слова; а скрипки, барабани й труби немовби трощать на друзки величезне скло. Задрижала земля, і «Фліт» захитався на своїх колесах. Я вискочив з-під крила, наче кіт, якого вдарило струмом у чотириста вольт, і вже не шерсть на ньому, а самі знаки оклику.
У небі займався холодний вогнистий світанок, хмари оживали в буянні диких барв, але все те відступало перед динамітним крещендо:
— Припиніть! Припиніть! Вимкніть цю музику, вимкніть її!
Шімода кричав так голосно й люто, що його було виразно чути назвіть крізь отой гуркіт. І одразу ж завмерли всі звуки, і тільки луна відкочувалась аж ген, ген, ген. А потім виникла лагідна побожна мелодія, тиха, як бриз, як замріяний Бетховен.
На Дональда це не справило ніякого враження.
— Слухай, я сказав вимкнути її!
Музика урвалася.
— Х-ху! — мовив він.
Я тільки глипнув на нього.
— На все свій час і своє місце, правда ж? — зауважив він.
— Атож, час і місце…
— Трохи небесної музики — це зовсім непогано, якщо звучить вона в затишку твого власного мозку й з якоїсь особливої нагоди. Але щоб отак — першим ділом уранці, та ще й на всю потужність! Хіба так можна? Що ти робиш?
— Що роблю я? Доне, та я собі міцно спав… що ти хочеш цим сказати?
Він труснув головою, безпорадно здвигнув плечима, пирхнув і повернувся до свого спального мішка під крилом.
Посібник, як ото впав, так і лежав розгорнутий у траві. Я обережно підняв його і прочитав:
Обстоюй
свої обмежені можливості,
і можеш бути певний —
вони залишаться при тобі.
Багато чого я ще не розумів у месіанському ділі.
8
День ми завершили в Хеммонді, штат Вісконсін. Покатали поодиноких понеділкових пасажирів і пішли собі до міста пообідати. Дорогою назад я почав розмову.
— Доне, з тобою можна погодитись, що це життя може бути цікавим, чи нудним, чи будь-яким іншим, а власне, таким, яким ми вирішили його зробити. Та навіть у свої найкращі часи я ніяк не міг дотямити: навіщо ми тут? Поясни мені це.
Ми саме поминали крамницю металевих виробів (зачинену) і кінотеатр (відчинений: «Батч Кессіді і Санданс Кід»[18]). Дон зупинився, потім повернув назад на тротуар.
— У тебе є гроші?
— Вистачає. А що?
— Ходім подивимося фільм, — запропонував він. — Заплатиш?
— Та не знаю, Доне. Ти піди, а я повернуся до наших літаків. Не люблю залишати їх надовго напризволяще. А чого це тебе раптом зацікавило кіно?
— З літаками нічого не станеться. Ходімо у кіно.
— Сеанс уже почався.
— То зайдемо після початку.
Він уже купував квитки. Я й собі подавсь за ним у темряву. Ми влаштувались у задніх рядах. Крім нас, у залі було ще з півсотні глядачів.
За кілька хвилин я забув про все на світі, захоплений виром подій у фільмі, який здавався мені кінокласикою. Принаймні я дивився його уже втретє. Час у кінотеатрі мовби рухався по спіралі і розтягувався, як це завжди буває, коли дивишся гарний фільм. Спершу я звертав увагу на технічні деталі: як поставлено кожну сцену й як вона пов’язана з наступною, чому ця сцена йде саме тепер, а не згодом. Я намагався оцінювати фільм з цього погляду, але невдовзі захопився сюжетом і вже не думав ні про що інше.
Наприкінці фільму, в тому епізоді, де Батча і Санданса оточило майже все болівійське військо, Шімода торкнувся мого плеча. Не відриваючи очей від екрана, я нахилився до нього, хоча й волів би, щоб він дав мені додивитися фільм, і сказав те, що хотів сказати, потім.
— Річарде…
— Що?
— Чому ти тут?
— Це гарний фільм, Доне. Цс-с! — На екрані заюшені кров’ю Батч і Санданс розмовляли про те, чому їм треба їхати до Австралії.
— Чим він гарний? — запитав він.
— Бо цікавий. Цс-с! Я скажу тобі потім.
— Відключися. Прочнись. Усе це ілюзії.
Я розсердився.
— Дональде, лишилося всього кілька хвилин, а тоді й поговоримо про все що хочеш. А поки що не заважай мені дивитися. Гаразд?
Він знову прошепотів, наполегливо й драматично:
18
Голлівудський фільм, випущений на екрани в 1969 році; цей вестерн про пригоди двох симпатичних злочинців зажив великої популярності.