Чорний юнак, що телефоном з’ясовував взаємини, пройшов за Філіпсовою спиною і вийшов із бару. Мартін зсунувся з табурету й, прихопивши другу порцію бренді, рушив углиб кімнати. Він трохи заспокоївся і сподівався, що зможе розповісти поліції про те, що сталося, більш чи менш зрозуміло. Під телефоном висіла маленька поличка, й Філіпс поставив на неї чарку. Потім опустив монету й набрав дев’ять-один-один.
Крізь шум диско й телевізора чути було сигнали на другому кінці дроту. Філіпс розмірковував, чи варто говорити про те, що він виявив у лікарні, й вирішив, що це тільки заплутає й без того складну справу. Краще нічого не говорити про медичний бік справи, аж поки його почнуть питати, що він робив у Вернеровій квартирі серед ночі. Йому відповів знудьгований сиплий голос.
— Шосте відділення. Сержант Макнілі слухає.
— Хочу повідомити про вбивство, — Мартін намагався говорити якомога спокійніше.
— Де? — спитав сержант.
— Я не знаю адреси, — але зможу вказати будинок, якщо побачу його.
— Вам що-небудь загрожує зараз?
— Не думаю. Я в барі, в Гарлемі…
— В барі!.. Все ясно, хлопче, — перебив його сержант. — Багато хильнув?
Філіпс зрозумів, що поліцейський прийняв його за маніяка.
— Послухайте, я бачив, як зарізали людину.
— В Гарлемі, мій друже, вбивають багатьох. Як вас звати?
— Доктор Мартін Філіпс. Я рентгенолог з медичного центру університету Гобсона.
— Ви сказали «Філіпс»? — сержантів голос змінився.
— Так, — потвердив Мартін, здивований реакцією сержанта.
— Чому ж ви зразу не сказали про це! Слухайте, ми чекали вашого дзвінка. Я мушу відразу ж з’єднати вас з Бюро. Не кладіть трубки! Якщо зв’язок перерветься, відразу ж телефонуйте знову! Зрозуміли?
Поліцейський не став чекати відповіді. В трубці клацнуло, коли Філіпса перемикали на іншу лінію. Мартін відсунув трубку від вуха й подивився на неї, наче вона могла пояснити йому цю дивну розмову. В нього не було сумнівів — сержант сказав, що його дзвінка чекали! А що він мав на увазі, коли говорив про Бюро? Яке Бюро?
Клацнуло ще кілька разів, а потім стало чути, як хтось бере трубку на другому кінці лінії. Голос, що прозвучав, був енергійний і нетерплячий.
— Ну, Філіпсе, де ви?
— В Гарлемі. З ким я розмовляю?
— Моє ім’я Ейджент Сенсон. Я помічник директора міського відділення Бюро.
— Якого Бюро? — Філіпсові нерви, що почали були заспокоюватися, затріпотіли, наче підключені до джерела гальванічного струму.
— ФБР, ви ідіот. Послухайте, у нас, можливо, обмаль часу. Ви мусите вибратися з того району.
— Чому? — Мартін був збитий з пантелику, але відчував, що Сенсон не жартує.
— В мене немає часу пояснювати. Але чоловік, якого ви приголомшили ударом по голові, — наш агент, що намагався захистити вас. Він щойно з’явився і все доповів. Не розумієте? Те, що відбулося з Вернером, — непередбачений випадок.
— Нічого не розумію! — крикнув Філіпс.
— І не треба, — кинув Сенсон. — Треба витягнути вас звідти. Не кладіть трубки, я мушу встановити, чи надійна ця лінія.
Ще раз клацнуло — лінію підключали до іншого апарата. Філіпс пильно дивився на німий телефон, і його нерви напнулися так, що він відчув лють. Все це мало бути жорстоким жартом.
— Зв’язок ненадійний, — проговорив Сенсон, знову беручи трубку. — Скажіть ваш номер, я передзвоню.
Філіпс назвав номер автомата й повісив трубку. Його злість почала трансформуватися в новий напад страху. Кінець кінцем, це ж було ФБР!
Телефон задзеленчав під трубкою в Філіпса. Він здригнувся. Говорив Сенсон.
— Усе гаразд, Філіпсе. Слухайте! Ми неофіційно поки що розслідуємо змову, в яку вплутаний медичний центр університету Гобсона.
— І це зв’язано з радіацією! — вигукнув Філіпс. Останні події почали набувати змісту.
— Ви певні?
— Цілком, — відповів Філіпс.
— Дуже добре. Слухайте, Філіпсе, слідство потребує вашої допомоги, але ми боїмося, що за вами стежать. Нам необхідно поговорити з вами. Нам треба мати свою людину в медцентрі, зрозуміло? — Сенсон не дав Філіпсові часу для відповіді. — Ми не можемо дозволити, щоб ви прийшли сюди, якщо ви під спостереженням. Менш за все зараз ми хочемо, щоб вони дізналися, що ними займається ФБР. Не вішайте трубки!
Сенсон поклав трубку на стіл, але Філіпс чув — на тому кінці дроту щось обговорювали.
— Клойстерз, Філіпсе. Ви знаєте Клойстерз?