Марков зауважив, що в час, коли Ашелін інформувала присутніх щодо припущень піфійських вчених, імператор отримав на комунікатор важливе повідомлення. З того, як змінилось обличчя монарха, тіронієць зрозумів, що повідомлення неприємне, якщо не загрозливе.
— Ну ось і ворожа відповідь на наші променеві удари, — мовив монарх. — Не забарилась… Адельми щойно почали створювати фрактальну істоту вищого порядку.
— Себто, сір? — не зрозумів Марков.
— Адельми будують зі своїх тіл організм, формою подібний до велетенської адельми, — пояснив Теслен. — Он нехай нам генерал Маккосліб розповість детальніше, він знається на фрактальних ксеноформах.
— Якщо, сір, ви маєте на увазі бальсанських фракталів, — підвівся Ланс, — то цей мій досвід навряд чи має цінність стосовно адельм. Можу лише доповісти, сір, що фрактальність у чужих істот, на відміну від земної фауни, є одним із регулярних виявів симбіонтності. З маленьких істот у кризовій ситуації складається потужний організм, часто-густо з такими можливостями, що на порядок або й на два порядки перевищують можливості малого фракталу. Ця генетична здатність до кризової фрактальності простежується і у поліпод на Бальсані, і у кідронійських головоногих, і у ноланських Maxeniza arterygota.
— Тобто «суперадельма», яку зараз будують ці тварюки, буде здатна спалювати однією своєю «кулькою» цілі міста? — поцікавився комфлотом-три. Задаючи питання, він гарячково пробігав пальцями віртуальною клавіатурою планшету.
— Я думаю, що вони будують те, що ви назвали «супер-адельмою», зовсім не заради спалення міст, — припустив Маккосліб.
— А заради чого ж тоді?
— Удар по їхніх гніздах ми завдали з орбіти. Відповідно, ксеноморфи будують організм, здатний знищувати керованими плазмоїдами наші орбітальні об’єкти. Це ж, адмірале, елементарна схема «виклик-відповідь». Раніше адельми в той самий спосіб навчились збивати дискоїди на відносно великих висотах. Але тоді вони з’єднували сили лише чотирьох особин, а для боротьби з орбітальними нападниками з’єднають, щонайпевніше, енергетичні можливості кількох тисяч. Відповідно, запустять на орбіту великий плазмоїд.
— Не встигнуть. Ми їх спалимо раніше.
— А я б, заради експерименту, ще почекав знищувати «суперадельму», — сказав Ланс. — Треба подивитись, на що ж вона реально буде здатна. Сумнівно, щоби такий великий складний організм був спроможний швидко пересуватись поверхнею планети. Знищити його ми завжди зможемо.
— Пропонуєте ризикнути орбітальними базами колонії? — не зрозумів міністра лорд Наварін. — А ви не занадто щедро розкидаєтесь життями і грошима, Маккослібе?
— А що йому, він же вчений, — буркнув імператор.
— Плазмоїди, сір, не ракети, до орбіти швидко не долетять, — насмілився заперечити Ланс. — База встигне ухилитись, змінивши орбіту.
— Змінити орбіту, генерале, не так легко, як вам здається, — запевнив його комфлотом-три. — Я ось щойно надіслав своїм аналітикам завдання прорахувати цю нову ситуацію. Особисто я, сір, — адмірал подивився в бік Теслена, — вважаю її надзвичайною. Вперше в історії ксеноморфи намагаються атакувати нас у космосі. Це ж треба!.. Але, попри все, нехай аналітики поміркують, зважать на кожну дрібницю. Якщо їхні прогнози будуть містити хоча б тридцятивідсотковий рівень реальної небезпеки, я знищу монстра до того, як він спробує застосувати свою зброю…
— …Коли я дам тобі на це дозвіл, — докинув імператор.
Згідно з імперською Конституцією, саме Охоронець прав і свобод світів мав право довічно обіймати посаду Верховного головнокомандувача Зоряного Флоту.
27
Цирк Мефістофель, Аврелія (6КА81:4),
зоряна система Мійтри (HD168443).
11 юна 417 року Ери Відновлення.
Велике тіло, збудоване з десятків тисяч малих, вимагало самодостатності. Тому воно відбирало самодостатність у будівельного матеріалу. Сотня за сотнею, тисяча за тисячею, адельми віддавали ознаки своєї окремості фракталові вищого порядку — велетенській істоті, яку люди назвали «суперадельмою», хоча насправді ця мисляча сутність мала небагато спільного з примітивним хижаком Adelma polaria bipunctata. В цій сутності народилася, зростала і дорослішала щойно народжена особистість. Вона ледь почала себе усвідомлювати, тільки-тільки відчула себе планетарним Духом, що вбирав до своєї самодостатності потоки енергій, коли двонога сарана кинула їй виклик.