— Звідки… — від здивування й озлоблення барон вирячив очі. — Звідки ви знаєте про Жезл?
— Ми багато чого знаємо, — запевнив старого Марков. — Отже, ви, як і Унно, належали до секти «Дітей Атри»?
— Я нічого вам не скажу.
— Так з якого ви боку Гойдалки, бароне?
— Я більше не розмовлятиму з вами, безродними створіннями. Геть з мого дому! Ге-е-еть!
— А хто саме і за чиїм наказом заклав до матриці Батріс гени спадкової жриці-дастуран?
Сто тридцять восьмий барон фон Моріц-Глагау міцно стиснув губи і закрив очі. Він важко дихав, його обличчя вкрилось червоними плямами, чолом збігали краплі поту. На екрані медичного реєстратора, закріпленого на корпусі «павука», спалахували і не гасли грона червоних і жовтих позначок. Нев стурбовано подивився на Маркова.
— Без нього обійдемось, — підсумував допит Марков. — А то ще копита відкине… Джи Тау вже почали допитувати хірургів і клоноробів. До речі, — звернувся він до Нева, — є сенс обстежити весь будинок. Покличте того довбаного Шарля, нехай відчинить таємну кімнату. Я відчуваю, що там ми також знайдемо дещо цікаве.
За годину імперський комісар відвідав місцеву резиденцію Джи Тау, де переглянув записи допитів хірургів. Ленго перетворили на жінку влітку чотириста шістнадцятого, за кілька місяців до появи намісниці на Кідронії. Офіційний наказ про незаконну трансформацію статі та зовнішності позасерійного клона, чомусь позначеного серійним індексом KG024 та ім’ям «Ідам», віддав один із високопоставлених чиновників місцевого управління СКУВ-фабриками. Сам чиновник заявив, що вчинив посадовий злочин за особистим проханням намісниці, якій боявся відмовити. Так само, за проханням Ліди Унно, він надав новоспеченій працівниці ноланської секс-індустрії індекс та ім’я демонтованої незадовго перед тим КМ2300 «Батріс».
Марков уже закінчував переглядати допити, коли з ноланської столиці прийшли два повідомлення, на які він чекав. У першому йшлося про те, що секс-клонка з обмеженої серії «Батріс» третього октомбрія минулого року повернулась з Кідронії на Нолу і, з дозволу спадкоємців Ліди Унно, майже три місяці мешкала в особистих апартаментах покійної. Аж поки їх не виставили на продаж. Друге повідомлення, яке прислали зі Столкінбаада, містило інформацію, згідно з якою Батріс не залишала Ноли жодним офіційним транспортом і що теперішнє її місце знаходження невідоме.
«Отже, — вирішив імперський комісар, — радше за все, Ленго ще на Нолі. Навряд чи у його однодумців є ще один „Серенітіс“… Проте існують ще й володарі того клятого арсеналу. їхніх можливостей ми не знаємо».
31
Болота західніше Озера Кларта,
планета Сельва (ЗКВ106:2),
в системі зірки Ахернар (Альфа Ерідана).
22 юна 417 року Ери Відновлення.
Економлячи повітря, Пела ставила гіпнопригнічувач на таймер. Кожні дві доби той переривав її сон, і дівчина перезаряджала касети на дихальних фільтрах. Час ішов, але на острівці нічого не змінювалось. Дощі, низькі хмари і сіре озерне дзеркало посилювали депресію дезертирки. Звуки і спалахи битви тепер не досягали острівця — ґирги відтіснили сили стримування за північно-західний обрій.
Під час чергового пробудження дівчина відчула Присутність. Вона не могла визначити ані джерела Присутності, ані її фізичної форми — на острівці нічого не змінилось, нічого не додалось до рудих «очеретів» і переплетеного у живі «матраци» жовто-сірого різнотрав’я. Але щось перебувало поряд із Пелою, і це «щось», як відчувала дівчина, мало волю та інтелект. Спочатку воно не виходило на контакт, хоча Пела подумки зверталась до Присутності й просила її про допомогу. Відповіді не було. Потім дівчина побачила на обрії великий острів.
Вона знала, що в цій частині Озера Кларта немає таких островів — рельєфних, із ребратими горами і густою темно-зеленою рослинністю на гірських схилах. Фата моргана наче зависла над хвилями озера, підсвічена променями нетутешнього сонця. Вона наче розсунула сіру дощову завісу сельвійського пейзажу і принесла у безрадісний світ райдужні кольори бадьорості та надії.