По-четверте, такими заклинаннями Ю.Тимошенко та її агітатори намагаються збити виборця з пантелику та відволікти його увагу від головного — вкрай не симпатичного списку БЮТ.
По-п’яте, заклинання тимошенківців про так звані всенародні вибори прем’єр-міністра неодмінно супроводжуються двома речами:
а) вульгарною і безпредметною критикою так званого «оточення президента»;
б) поясненням, що «ми не конкуруємо з Віктором Ющенком. В.Ющенко не очолює список «Нашої України». «Наша Україна» іде окремо і «Наша Україна» має в списках якраз всіх тих людей, які зруйнували єдність помаранчевої команди».
На превеликий подив, нашоукраїнці ніяк не реагують на такі, хоч і убого-примітивні, але вкрай агресивні випади на свою адресу. Можливо, вони вважають, що дзявкання моськи слону не шкодить, але їм слід пам’ятати, що крапля за краплею камінь довбає. Та й зрештою, значна частина виборців, не маючи інших аргументів, собачий лай може сприйняти за голос херувимів.
2. Дискредитація Президента
Вже після Помаранчевої революції коаліція «Наша Україна» на чолі з Віктором Ющенком перетворилася на політичну партію. Партійний квиток під № 1 отримав її фактичний засновник і лідер Віктор Ющенко. Добре розуміючи, що ця політична сила має велику суспільну вагу і стоїть на перешкоді до здобуття влади, Ю.Тимошенко де тільки може намагається забити побільше клинців у середовище «Нашої України». Це вона особисто робить регулярно і системно. Вслід за нею подібне чинять по всій Україні бютівці, наївно вірячи у те, що роблять добро Україні. Але хіба може бути добро українцям від такої настанови Юлії Володимирівни: «Я кажу відверто: буду все робити для того, щоб мінімізувати відсотки, які візьме «Наша Україна» у Верховній Раді». [72] Це кредо Ю.Тимошенко озвучила на зустрічі з виборцями у Полтаві. Але це не лише лозунг — то найголовніша партійна програма її теперішньої діяльності. Саме крізь призму цієї позиції Ю.Тимошенко потрібно розглядати всі її дії, що стосуються газової кризи та звинувачень нею у державній зраді українського уряду голосування за його відставку та інших дестабілізуючих дій. Саме деструктив і дестабілізація ситуації в державі спрямовані на підрив авторитету «Нашої України» і Президента. Чим гірше «Нашій Україні», тим ліпше Ю.Тимошенко та її полум’яним соратникам — М.Бродському і О.Турчинову. Ліпше тому, бо вони зможуть більше «відкусити» і «відірвати» голосів виборців — симпатиків Ю.Ющенка і «Нашої України».
Відверто і нахабно воюючи з «Нашою Україною», Ю.Тимошенко, як дивовижно блискуча політична акторка, вдається до неймовірних витівок, аби розчулити і прихилити на свій бік прихильників Віктора Ющенка. Ось цьому незаперечне підтвердження: «Зараз мені дуже важко тому, що немає поруч Віктора Андрійовича Ющенка», — плачеться Ю.Тимошенко виборцям. А далі вона нічуть не соромлячись, заявляє: «Тепер Віктор Ющенко має підтримати мене у боротьбі з Януковичем, так само, як я підтримала його під час президентських виборів». Як кажуть, у таких випадках в народі: «Ні тобі сорому, ні встиду, ні жодної ганьби!».
За цією схемою Ю.Тимошенко діє на всіх своїх зустрічах з виборцями. Мета таких дій очевидна — облити помиями соратників Президента, посіяти недовіру до них у народі та перетягти якомога більше прихильників В.Ющенка на свій бік. Мовляв, після виборів я неодмінно його підтримуватиму.
Відверта нещирість, нахабні лицемірство та фарисейство проглядаються майже щоденно, якщо не щогодинно. Ось ще приклад. Відповідаючи на запитання журналіста «5-го каналу», чи діяла б вона так само, якби час повернувся назад, Ю.Тимошенко відповіла: «Я б так само не давала оточенню Президента грабувати Україну». [73]
Такою фразою Ю.Тимошенко підло і лукаво лиє помиї на самого Президента, бо він згаданий прямо, а жодних інших прізвищ не названо. Не вказано і фактів цього «грабування».
У цей же час Ю.Тимошенко виставляє себе у ролі захисника України від невідомого «грабунку», а насправді Україну слід захистити від неї, її підступності і фарисейства, бо за весь час цієї довготривалої демагогії ні вона сама, ні її соратники не надали жодного доказу на підтвердження своїх жахливих звинувачень.