— «Міністерство охорони сакрального спадку України, гуманітарний фонд ім. майора Мельниченка, неопоганська церква прихильників Недай-бога, представляють.
Готуймося до наступного Євробачення разом, створюємо позитивний образ країни за кордоном!
Пропозиція з покращення становища.
1. Схопити народного депутата Мустафу Найєма, запхати його у мішок і таємно доправити у найближчий паспортний стіл совітського типу, з фікусом на підвіконні, як в лікарняній реєстратурі.
2. Там, тільки обережно, перепиздячити його ім’я та по-батькові на Мустафа Карлович Навзаєм, чим вбити одразу трьох геополітичних зайців. «Мустафа» залишається, як символ мультикультурності та відкритості нашої хвіртки для брюссельських експериментів. «Карлович», у свою чергу, натякатиме на постать Карла Великого, передвісника Євросоюзу, перезасновника Священної Римської Імперії, а також лякатиме німецький істеблішмент можливим завоюванням Саксонії (щоб вони там не залупалися, бо заїбали, кажу вам). «Навзаєм», ясне діло, символізуватиме щиру українську вдачу і нагадуватиме про те, як легко тут можна вихопити пизди, і що треба бути обережним на поворотах.
3. Найняти за мішок буряків Ніну Матвієнко і з допомогою пані Ніни вивчити новоспеченого Карловича їбошити старовинних пісень, бажано із найархаїчнішого фольклорного пласту. Щось про людські жертвоприношення і неврожай. Для цього треба підняти фольклористів, нехай пошукають в Іванківському районі, може, десь по сільських бібліотеках ще нашаманять.
4. Після того, як Мустафа Карлович навчиться гарно вити на зоряне небо, за скажені (бажано державні) гроші найняти Руслану разом з її танцюристами, запросити до студії і там здати цю кодлу мусорам. Просто щоби ніколи уже не бачити цієї сатанинської організації (забороненої на території Наддніпрянської Імперії).
5. Підготований таким чином до Євробачення Мустафа зі своїм репертуаром, в костюмі, пошитому з колекції плахт пані Матвієнко і залишків сценічного образу Руслани, одразу потрапляє до національного конкурсу виконавців. Між собою змагатимуться три основні конкурсанти — Мустафа, Карлович і Навзаєм. Всі вони потраплять у фінал, що само по собі має сподобатися скандинавському і британському істеблішментам.
6. Оскільки в державі скрутне фінансове становище (чого б це раптом?), мусимо економити на авіаперельотах. Тоїсть це означає, що ніхто нікуди не летить, бо треба заощаджувати. Але рішення є! У спадок від Революції Гідності народові України перейшла велика полкова катапульта, котрою народ хуярив донецьку гідру. Дальності дії катапульти цілком достатньо, щоби закинути виконавця у шенгенську зону.
7. У чітко визначенй час заряджаємо катапульту виконавцем, кладемо йому в рюкзачок крученик і пляшку домашнього кампоту з морожених ягід, накручуємо важіль, молимося, тиснемо кнопку, хуяримо виконавця у бік ЄС.
8. Це, в принципі, все. Мустафа Карлович Навзаєм людина доросла, відповідальна, з глибоким досвідом кулуарної роботи. Він як за нєхуй виграє для нас Євробачення. А як ні, то хай начувається, бо ми йому пріпомнім 1979 рік.
Все, міжнародний імідж покращено. Спасибі державі!
Міністр сакрального спадку В. А. Кириленко, esquire. Цьомики!
P. S. Ніколи не дзвоніть мені»
— Покажіть, — Арлекін Петрович взяв документ, уважно переглянув його своїм оком, зітхнув і сказав: — Це якась ганьба, будемо розбиратися, але уже не сьогодні. Передайте, будь ласка, цибулину і сіль. Так-так, дякую. Юхименко, оно там біля вас банька з помідорами, передай на цей край. О, дякую!
Вже розвиднілось, ось-ось мало зійти сонце, приємно цвірінькали пташки, трохи димілися солом’яна стріха і комин святилища, а у прохолодному ранковому вітерці кружляли корупційні папери і білий попіл Московії.
Товариство сиділо на траві навколо білої скатертини і розкладало прості, але поживні селянські наїдки, якими, як виявилося, були напхані клумаки Вьольви Євдокимівни. Юхименко відкривав штик-ножем чергову літровку з тушкованою і залитою смальцем кролятиною. Вакарчук, незважаючи на перебинтовану пику, апетитно чвякав консервованим помідором, а Гегемонт, нарешті знявши свої лати, розливав по кухлях світле полтавське з баклажки. Конунги ламали великий коровай і розкладали по пластикових тарілках білу квашену капусту. Гриші щойно закінчили нарізати м’ясисту ковбасу, а Кривавий Пастор дочищав насмикану з місцевого городика зеленину. Голова Корчинського делікатно хрумтіла свіжим часником, Томас дбайливо клеїв на її лоба пластир і протирав синці перекисом водню з пляшечки.