- Знаєте, на вашому місці я б постарався не сприймати це занадто близько до серця, - продовжував він. - Через деякий час ви зрозумієте, що і ви, і Вінні були б абсолютно марно нещасні.
Він замовк і пильно подивився на Бертрама.
- Ви обіцяєте не розвертатися і не тікати, якщо я зупинюся, щоб прикурити цигарку?
- Так, - сказав Бертрам, мимоволі посміхнувшись.
- Ви думаєте, що вона дуже чудова молода жінка, але вона цілком звичайна дівчина. Можливо, вона трохи гарніша більшості. Я знаю дуже небагатьох молодих жінок її особливого положення, які не вели б себе так, як вона.
- Тоді хай бог допомагає її особливому положенню, - вигукнув Бертрам.
- Я не думаю, що вам прийшло в голову, що це дуже незграбно, - м'яко відповів лорд Спретт. - Велика сім'я, можливо, пережила б такий шлюб (я не хочу поранити ваші почуття), але ми така маленька дрібнота. Ви вважаєте нас снобами, а ми такі і є. Ви не можете очікувати нічого іншого від людей, які тільки но що вийшли з середнього класу. Знаєте, у мене склалося враження, що ваш дід і мій були великими приятелями. Я впевнений, що вони раніше водили дружбу і пили бренді з водою разом в зубожілих пивних. Чи пам'ятаєте ви єгипетського узурпатора, який перетворив винну чашу в образ бога на повчання своїм колишнім товаришам по чарці? Що ж, ми чимось схожі на цього проникливого монарха; нам доводиться використовувати всілякі хитрощі, щоб переконати світ в нашій аристократичності. Якби цей роман між вами і Вінні до чого-небудь привів, знаєте, що б вона зробила? Вона б все своє життя намагалася відповідати Мейфейру, і це означало б або те, що вас би відірвали від вашої справжньої роботи, або те, що вона була б вічно незадоволена. Мій дорогий хлопчику, вона б кожен день дорікала вам в тому, що ви одружилися з нею.
Він замовк, відчуваючи, що слова доносяться не так, як йому хотілося. Він хотів бути добрим, і, на його думку, Бертраму слід було знати кілька корисних речей. Але він не міг належним чином привести до ладу те, що було у нього на думці. Бертрам відчув цей намір і незабаром відповів вже не так гірко:
- Чому ви так стараєтеся сказати все це?
- Я хотів би володіти красномовством мого брата Теодора. Він сказав би те, що я хочу, на найкрасивішій мові. Він непоганий хлопець, хоча ви, ймовірно, не надаєте йому великого значення. Йому так пощастило, що він відчуває себе важливою персоною, а мені ні. Я завжди шкодував, що не був сином нікого особливого. Мені до смерті нудно ходити під тінню імені мого батька. Я не можу зрозуміти, чому це так, але я йду по життю з таким почуттям, як ніби я постійно ношу маскарадний костюм. Я не читав вашу книгу. Я вважаю, що вона дуже повчальна, а в моєму віці я уникаю настанов. Але коли Вінні сказала, що збирається вийти за вас заміж, я одного разу пішов послухати, як ви виступаєте на зборах в Холборні. Я ніколи в житті так не дивувався.
- Чому?
- Я виявив, що ви були щирі. Клянуся Юпітером, як би ви набридли Вінні, якби все тривало набагато довше! У більшості з тих гідних людей, які виступають за реформи і бог знає за що ще, є свої власні корисливі цілі. Мій брат Теодор, наприклад, хоче єпископства, інші хочуть місця в Кабінеті Міністрів чи синекуру. Навіть зараз я вірю, що є деякі, хто хоче отримати звання пера, хоча, хоч убийте мене, я не бачу, яку користь, на їхню думку, це їм принесе.
Лорд Спретт неголосно розсміявся і викинув цигарку.
- Вони піднімають великий шум через людську несправедливість, але в глибині душі, я вірю, що вони дуже байдужі до них. Вони хочуть влади, яку вони можуть видурити у натовпу, або вони думають, що уряд заткне їм роти жирним призначенням. Спочатку я подумав, що ви такий же ошуканець, як і всі інші, але коли ви піднялися для промови, я зрозумів, що ви зовсім не такий. Ви були єдиним оратором серед усіх цих членів парламенту, священнослужителів і мільйонерів, які, здавалося, мали на увазі те, що ви сказали. Ваша промова була абсолютно недоречною, але вона була цікавою. Особисто я ненавиджу демократію, соціалізм і все інше, але чесне переконання забавляє мене. Щоб побачити це на трибуні цілком нова сенсація.
Лорд Спретт незвично нервував, розігруючи з себе суворого батька, і боявся, що поводиться дуже безглуздо. Він почекав, поки Бертрам зробить зауваження.
- Я хочу зробити що-небудь для своїх товаришів за кілька років мого життя, - сказав нарешті другий.
- Ви виявите, що їх набагато краще залишити в спокої, і вашою нагородою, ймовірно, буде найжорстокіше поводження. Людська раса любить мученика; вона розіпне людину з найбільшим завзяттям, щоб мати іншого Бога для поклоніння, як тільки його тіло спустить дух.