П ’ я т и з л о т н и к – монета вартістю 75 копійок.
Р и н ш т о к (риштак) – водостічна канава; переносно – покидьки суспільства.
Р у б е л ь – довга жердина, яку кладуть зверху на віз із сіном й притягують за кінці вірьовкою так, щоб, придавивши, утримати вантаж, або вузька дошка з ручкою і поперечними зарубками для качання білизни.
Р у н д у к – ґанок.
С а к в и – дві з’єднані одним полотнищем торби, що їх перекидають через плече (на груди й спину), або через спину коня.
С а р а к а – бідолаха.
С а х а р н я – цукровий завод.
С е р е д о х р е с т я – те саме, що Середопістя – четвертий тиждень Великого посту.
С л и в е – майже.
С о д о м а – безладдя, метушня, шум.
С о р о к і в к а – тут: дрібна розмінна монета вартістю двадцять копійок.
С о ц ь к и й – у дореволюційній Росії, в тому числі й на Україні, – нижчий поліцейський служитель на селі, якого обирали на сільській сходці.
С п а ш – потрава, псування, знищення трав, посівів тваринами.
С п у з а р – пастух, в обов’язки якого входить підтримувати вогонь, заготовляти дрова, носити воду.
С т а р ш и н а – тут: виборна особа, що керувала справами села, волості.
С т а я – дерев’яний намет, в якому живуть вівчарі та роблять сир (будз, бриндзю).
С т о с о т к р о т – уживається як проклін, як вияв гніву, обурення.
С т о д о л а – будівля для зберігання снопів сіна, соломи тощо, а також молотьби, віяння і т. д.
С т р у н к а – намет для доїння овець.
С у т о ч к и – обгороджена гірська стежка.
Т а б і в к а – гуцульська шкіряна торбина з орнаментом, яку носять на ремені через плече.
Т е р н и ц я – знаряддя для тертя льону, конопель.
Т о в а р – тут: переважно велика рогата худоба.
Т р е м б і т а – довга на сажень сурма з дерева і з кори.
У р я д н и к – у дореволюційній Росії – нижчий чин повітової поліції.
Ф е з (феска) – головний убір у східних народів.
Ф е р е д ж а – параджа.
Ф і л і ж а н к а – чашка.
Ф л о я р а – басова сопілка-зубівка майже метрової довжини, поширена на Гуцульщині.
Ф у д у л ь н и й – гордовитий, зарозумілий, пихатий.
Х р а б у с т – осот.
Х у р м а н к а – підвода.
Ц а р и н к а – обгороджений сінокіс близько од оселі.
Ч е л ю с т і – отвір дугастої форми між припічком і внутрішньою частиною сільської печі.
Ч е л я д ь – жінота.
Ч е р е д і н н и ц я – відьма, що віднімає у корови молоко.
Ч е р е с – старовинний пояс, зшитий з двох складених разом ременів так, щоб можна було зберігати гроші та інші цінні речі.
Ч о р т о р и й – глибокий рів, яма, провалля.
Ч у г а ї н а – свита.
Ш а б а т у р к а – скринька, коробка.
Ш а в л і я – багаторічна трав’яниста або напівкущова рослина з великими пахучими квітками; деякі види її використовуються в медицині, парфумерії та кулінарії.
Ш а п л и к – посудина, відро.
Ш л і ф и – офіцерські знаки.
Ш п а р к а – щілина.
Ш у п л а т т я – одяг, білизна; дрібні домашні речі.
Ю п к а – верхній жіночий одяг у вигляді довгої корсетки з рукавами.
Ю х т (юхта) – сорт виправленої шкіри.
Я т к а – тут: легка будівля для тимчасового користування (торгівля, виставка тощо); балаган.