У ч е н ь
Я не піду од вас, не взявши
Хоч пари писаних рядків:
В альбом що-небудь я б просив.
М е ф і с т о ф е л ь
(Пише й дає).
У ч е н ь
(читає)
Eritis sicut Deus, scientes bonum et malum[36].
(З пошаною закриває альбома, вклоняється й виходить).
М е ф і с т о ф е л ь
Слухай цих слів та змії, тітки моєї, поради —
Будеш своїй богорівності сам незабаром нерадий!
Ф а у с т
(увіходить)
М е ф і с т о ф е л ь
Побудемо, де слід:
Оглянем перш малий, за ним великий світ[37].
Побачиш, буде до любови
Тобі цей курс наук чудовий.
Ф а у с т
Задовга в мене борода,
І пустувать мені шкодá.
Боюсь, що зробим кепську спробу,
Цей світ — не на мою подобу;
На людях нічусь я, малюсь,
Завжди соромлюсь і гублюсь.
М е ф і с т о ф е л ь
Нічого, друже мій, усе це згодом дасться,
У себе тільки вір, і ти доб'єшся щастя.
Ф а у с т
А як же з дому нам піти?
Де тії коні, повіз, челядь?
М е ф і с т о ф е л ь
Так [у виданні Фоліо 2003 р. — «Та»] наші так: плаща лише простелять —
І пошуміли у світи!
У смілий цей політ з собою
Речей багато не бери;
Ми миттю злинем догори,
Ось тільки я дмухну югою[38] —
Легенько скрізь летітиметься нам!
Поздоровляю вас з новим життям!
АВЕРБАХІВ СКЛЕП У ЛЯЙПЦИҐУ
[39]Веселе товариство розважається.
Ф р о ш
Ніхто не п'є, не веселиться.
Я покажу вам кислі лиця!
Завжди, бувало, горите,
А це, як мокрі, сидите!
Б р а н д е р
Себе вини! Бо й ти хороший теж:
Ні свинства, ні дурниці не сплетеш.
Ф р о ш
(виливає йому на голову склянку вина)
Б р а н д е р
Ф р о ш
З і б е л ь
За двері геть! Не треба чвар!
Усяк лиш пий і пісню шквар:
Гей, гей-а-гей!
А л ь т м а є р
Ой пробі! Вати, вати!
Оглухну я, як будуть так співати.
З і б е л ь
Як од склепінь луна іде,
То, значить, добре бас гуде.
Ф р о ш
Отак! Кому ж не в лад, того в три вирви гнать!
Ой тара-ляра-ля!
А л ь т м а є р
Ф р о ш
(Співає):
І як воно іще стоїть, Священне Римське царство?
Б р а н д е р
Погана пісня! Політична! Тьху!
Противна пісня! Даймо Богу славу,
Що не на нас він звірив ту державу.
Про мене й те прибуток немалий,
Що я не цісар і не канцлер в ній.
Та треба й нам якесь начальство мати;
Анумо папу обирати!
Відомо всім, котрій з прикмет
Належить тут пріоритет![40]
вернуться
Eritis sicut Deus, scientes bonum et malum. — Латинський переклад слів спокусника-змія, звернених до Єви: «Будете, як Бог, знати добро і зло».
вернуться
…Оглянем перш малий, за ним великий світ. — Вузький бюргерський світ невеликого містечка першої частини і широка державно-політична і всесвітньо-історична арена у другій частині трагедії.
вернуться
…Ось тільки я дмухну югою… — натяк на винайдений 1782 р. братами Монгольф’є аеростат, що наповнювався нагрітим повітрям.
вернуться
Сцена відноситься до 70-х рр. і входить до «Пра-Фауста». Склеп Авербаха був місцем гулятики ляйпцігських студентів; свого часу вчащав туди і Ґете. В трактирі були дві фрески, з яких одна зображувала студентський бенкет з участю Фауста, а друга — Фауста, що летить верхи на бочці.
вернуться
Анумо папу обирати! / Відомо всім, котрій з прикмет / Належить тут пріоритет! — Обрання папи — п’яницька церемонія, поширена в багатьох європейських країнах. Прикмета, на яку тут натякається, — мужність; за приписами канонічного права, кастрат не міг бути папою.