--- Киньте їх в трюм. --- вже спокійним голосом наказав Гарден.
Друзі і вся команда «Севіли» були зачинені у трюму.
Пірати з задоволенням потирали руки, прогулюючись по захопленому кораблеві, як по власному судну. Вони раділи тому, що налякали команду так, що та без бою здалась в полон. Їхній ватажок Гарден попивав вино в капітанській каюті захваленого корабля, і прославляв в думках Магру. Таки не даремно він заставив свою нікчемну душу божеству зла. З самого початку, його злодійської кар’єри, він не мав такого успіху в справах, як зараз. Його казна набита золотом. Шайка беззаперечно його слухається. Далмарія переповнена рабами з околишніх остовів, що виконують всю брудну роботу, а він і його люди лише розкошують. Чари темряви дали їм владу над трьома морями що омивали Далмарію.
Спершу бранці через темряву нічого не могли бачити. Та згодом очі призвичаїлись і вони почали розрізняти різні предмети і один одного. Під ногами у Хети завовтузився щур. Жінка з огидою відкинула тварину ногою.
--- Ну навіщо ти його так? --- посміхнувся до неї Карол. --- Можливо він буде нашим спільником.
--- Еге ж. Таких спільників нам і не вистачало. --- сумно пожартував Теймур.
--- Що далі робимо? --- звернувся до чарівника Пек. --- Ми тебе послухали і здались у полон. Тепер зв’язані і у трюмові. Як ми будемо звільнятись?
--- Давайте вирішувати всі питання поступово. --- спокійно відповів Карол.
Чарівник опустився навколішки і почав щось видивлятись в закутках.
--- Що ти шукаєш? --- спитав пошепки Теймур.
--- Пацюча, якого відкинула Хета. Пора нам звільнити руки. Чччі… --- несподівано просичав Карол.
Всі стихли. Молодий чарівник щось шепочучи дивився в одну точку. З відти нехотя вилазив переляканий щур. Він стиха попискував та все ж, поволі наближався до Карола. Чоловік підставив йому під мордочку зв’язані за спиною руки, і тваринка почала гризти мотузку. За кілька хвилин, чарівник був вже вільний від пут.
--- Ти диви! --- вирвалось захоплено в когось з матросів.
--- Дива ще попереду. --- знаючи свого друга, сказав на те Теймур.
--- Ти правий друже. --- дістаючи з чобота свого кинджала підтвердив його слова Карол.
Він звільнив від мотузок всіх хто був з ним у трюмі.
--- Сховайте мотузки, щоб їх не помітила охорона, і якщо хтось зайде сховайте руки за спиною, наче вони все ще зв’язані.
Теймур підійшов до дверей і прислухався.
--- На зовні чути кроки однієї людини. Вона походжає туди-сюди. Це мабуть охоронець. --- прокоментував почуте чоловік.
--- Не дуже вони нам довіряють. Навіть до зв’язаних приставили варту. --- підтакнув йому Плато.
--- То нічого. Це не стане на заваді нашому плану. --- втрутився в розмову Карол.
--- Твоєму плану. --- ображеним голосом промовив Теймур. --- Ми про нього ще нічого не знаємо. Може вже час поділитися ідеями.
Інші теж захитали головами.
--- Добре, добре. Я просто не встиг. --- винуватим голосом погодився чарівник. --- Слухайте мій план. Рано чи пізно, та нам принесуть воду і харч. Ми гуртом нападемо і зв’яжемо піратів. Потім з допомогою цього зілля… --- чарівник витяг із за пазухи пляшечку і показав оточуючим. --- … ми приспимо піратів і захопимо корабель.
--- Ну що ж, звучить не дуже, та іншого плану в нас немає. --- мовив за всіх Пек.
--- Ви що, мені не довіряєте? --- розгублено спитав чарівник.
--- Як би не довіряли, то не пішли б за тобою. --- плеснув друга по плечі Теймур. --- Будемо чикати на провізію.
Чикали довго. Вже аж під вечір на горі заскрипів засув і з олійною лампою в руці, до трюму зазирнув пірат. Ніхто з полонених навіть не поворухнувся. Всі сиділи зі схованими за спину руками. Нічого не запідозривши, пірат повісив лампу на гак, а сам з барильцем води і кількома буханцями хліба зійшов до низу. Пройшовши на середину, він опустив свою ношу. Цієї миті Пек з усієї сили вдарив його по потилиці. Пірат навіть не хитнувся, а здивовано зиркнув на нападника. Тільки зараз, всі усвідомили якою силою наділила піратів Магра. Звичайна людина, від такого удару, що найменше, одразу б втратила свідомість, а цьому хоч би що. Та капітан не розгубився і наніс другого удару проміж ноги. Пірат від болю зігнувся навпіл. Та лише коли барило з водою розбилось об його голову, він впав без пам'яті на підлогу. Його хутко зв’язали і запхали в рота кляп.
--- Оце так сила! --- переводячи подих, мовив Пек.
--- Уявляю що вони можуть накоїти всі разом. --- погодився з ним Теймур.
--- Що робимо далі? --- спитав у Карола капітан.
--- Чекайте на мене тут. --- порадив він друзям. --- Я сходжу на розвідку, і якщо зможу то підставлю їм зілля.