Орнагул опустив очі.
--- Я теж знав. --- подав голос Карол. --- Вчитель вчив мене визначати долю людини. Тоді ми дізналися що Федією зацікавилась Магра. Тому я і надів на неї медальйона.
--- А чому вони забрали і нашу доньку, навіщо вона їм?
--- Я думаю, що як би на Федії був оберіг, то вони забрали б тільки її. Та прикраса була в тебе, і щоб не помилитися у виборі вони забрали обох дівчаток.
--- Значить знявши медальйона, Тума врятувала життя собі і Севілі? --- спитав Теймур.
--- Саме так. --- погодився з ним Орнагул. --- Ще деякий час темні сили не знатимуть хто з дітей природжена чарівниця. Її сила пробудиться лише в повноліття.
--- А як що вони не чикатимуть? --- в очах у Мілени стояли сльози. --- Якщо вони позбудуться її?
--- Ні. Федія їм потрібна живою. В них якісь плани що до неї. Інакше вони зробили б з дітьми те що і з бідолашною нянею, їм ніщо не заважало. --- заперечив Карол.
--- Де ж нам їх шукати? --- розгублено розвів руки Теймур.
--- Це ми повинні з'ясувати в першу чергу. --- Відповів Орнагул. --- Пішли до бібліотеки, порадимось.
Залишивши дружин на турботу слуг, чоловіки пішли слідом за старим чарівником.
--- Ви, вчителю, були праві, що то Темхуса. Це створіння зла може проникати в наш світ.
--- Так у нього десь є прохід. --- похитав головою Орнагул.
--- Але ж, де саме? Наш світ дуже великий. --- з болем промовив Теймур.
--- А як що звернутись по допомогу до Аммани Богині Краси. --- запропонував Карол.
--- Гарна ідея. --- погодився з ним Орнагул, і обернувшись до Теймура спитав: --- Твій корабель готовий?
--- Майже. Лишилось навести лад у каютах, та прикріпити снасті і вітрила.
--- Скільки на це піде часу?
--- Якщо поспішити день – два…
--- Треба поспішити. Кличте на допомогу всіх хто погодиться. Я звісно не впевнений… та якщо дітей забрали на Планету мертвих. То в нас обмаль часу.
--- Чому? --- поцікавився молодий чарівник. --- Ви ж казали, до повноліття вони дітям не нашкодять.
--- Так. Казав. Та в тому світі, час іде набагато швидше чим у нас. Наш день дорівнює року там.
--- То в нас лише два тижні? --- тремтячим голосом перепитав Теймур.
Орнагул похитав у знак згоди головою.
--- І моя донечка виросте не знаючи ні батька ні матері, серед одвічного зла?
У Карола, від запитання друга, пішов мороз поза шкірою. Він уявив Федію в оточенні живих мерців і лише тепер молодому чарівникові стало по справжньому страшно.
---- Дитино моя… --- тихо прошепотів він.
З хвилинного забуття його привів до тями голос Орнагула.
--- Немає часу впадати у відчай. Негайно збирайтесь у дорогу. Лише у храмі, на острові Хети, ви зможете поспілкуватися з Амманою.
Карол з Теймуром пішли на верфі, і першого кого вони там зустріли був Пек. Теймур попросив його спостерігати за роботами які велись на новозбудованому кораблеві.
--- Як справи Капітане. --- поцікавився Теймур і простяг вітаючись руку.
--- Все добре. Ще кілька днів і можна виходити в море.
--- Немає кількох днів. В нас сталося лихо, і корабель потрібен негайно. --- важко зітхнувши сказав молодий чарівник.
Він розповів капітану про все що сталося. Пек уважно вислухав. Хвилину постояв про щось розмірковуючи. Потім що сили свиснув. На той свист збіглись всі хто був поруч.
--- Друзі мої! --- звернувся до них капітан. ---- Зло знову піднімає свою бридку голову. Якщо йому не протистояти, станеться велике лихо.
--- Що ми повинні зробити? --- поцікавились робітники.
--- До ранку потрібно закінчити роботи на цьому кораблеві. В ранці його потрібно спустити на воду.
--- Зробимо все, що від нас залежить. --- пообіцяли робітники.
Люди пам’ятали все те лихо що принесла у їхній світ Магра. Вони не бажали її повернення. Працювали всю ніч. На ранок корабель був спущений на воду. Він гордовито похитувався на хвилях, наче намагався сказати: «Дивіться всі який я красень!»
--- Нам потрібна команда. Та не кожен схоче пливти в таку небезпечну подорож. --- мовив до Пека Теймур.
--- Якщо ти не заперечуватимеш, то я і мої люди до твоїх послуг. --- ґречно вклонився капітан.
--- Не заперечуватиму? Та я буду щиро вдячний за вашу допомогу! Мої дорогі друзі!
--- Коли можна відпливати? --- поцікавився Карол.
--- Після обіду почнеться відплив, разом з ним ми повинні вийти в море. Інакше доведеться чикати ще дванадцять годин. --- відповів Пек.
--- Що ж, тоді відпочивати ніколи. Треба вспіти завантажити всі припаси. Впораєтесь без нас?
--- А ви куди?
--- Треба сходити попрощатись з дружинами і вислухати настанови Орнагула. Він весь цей час провів у пошуках підказок, як потрапити в світ Магри.