— Нормансе! Норансе! бальзам!
Він тут! уявляєте?.. хропе… харчить… не озивається… а ті все трощать… а його жінка?..
— Де твоя жінка? де твоя жінка? ведмедю такий!
Сіпай його, не сіпай!.. хапаю за тюрбан, він знову його насунув, трясу його… марно!
— Бальзам, Нормансе!
А ті жадають коньячного спирту, кіршу! еліксиру «Распай»! ти ба, які смаки!.. віскі! от що їм до вподоби!.. галас!.. віскі! віскі в моді!.. а у мене почуття Обов'язку…
— Бальзаму! бальзаму!
Ніхто мене не чує… вони перекидаються, перекочуються від стінки до стінки! брррум! галас! спробуйте тут знайти бальзаму!
— Банда! потолоч! погромники!.. злочинці! а хвора?
Їм кажи не кажи!.. Коло шафи заходилися!.. на частини розбирають!.. знову проштрикують диван… десятьма… п'ятнадцятьма ножами!.. винюхують!.. винюхують!.. ага, ще перина! величезна!.. майже з пів Норманса! з пуху! розривають! розрізають! з неї хмара! хмара пір'я!.. Ага, і флакончик!.. показують мені… і карафка!.. «От бачите! от бачите!»… розмахують… і флакончик!.. із зеленою етикеткою… «От бачите! от бачите!»… самі що знають?.. зграя горобців!.. так, це… бачу!.. «Бальзам»… он етикетка! от як добре… Бррром! Вррру! черговий порив!.. такий протяг, що склепіння неначе надимається!.. прошу дуже! хмара осколків!.. шквал градин!.. справді градин, червоних!.. вогняних градин!.. і всього скляного від Армелли!.. тут гарно під склепінням!.. і розлам посередині!.. уздовж!.. знаєте… чимало збитків… аби все не покотилося в розлам! до ями! і ми вкупі!.. є від чого заволати! та вони не розуміють, бо геть п'яні… волають, бо пляшки покотилися… волають, бо ще хочуть пити… усе потрощили, от пияки!.. бурдюки алкоголю!.. ти ба, гороскопниця!.. запасла напої для Перемоги! Армелла де Зейс! хитро запасла, Армелла де ла Клер де Зейс! гамериканцям думала продати! за долари! от вам сп'яніння Перемогою! так само і Кремоїль! я саме думав… міркував потроху… вони все запасли! скільки алкоголю! потоки алкоголю!.. відтак і доларів!.. Мюрбат теж щось запас? мій «мурувальник»! коли мене «замурує», то розживеться на Перемозі! Патріотизм, Помста, Багатство!
— Гей, Туазелько! Гей, омлетна пико! а ти що припасла, га?
Не відповідає…
— Ти де, консьєржко? ти де, стара корово? де ключі?
Гукаю… неголосно гукаю, бо спрага допікає!.. спрага не до кіршу… зауважте! спрага до води, от і все!.. я коридор не лизатиму!.. краплі алкоголю! Пірам теж не буде!.. ми хочемо води! лише води! Ми з Пірамом! він висолопив язика… я висолопив язика!
— Води, стара відьмо! води!
Не просто спрага… усвідомте! спрага просмажена!.. спрага пропечена!.. У Пірама теж… не тільки від фосфору, від палкого потоку по авеню, а від пекельності вітру… останній порив найпекучіший… від вибухів, з вирв, здалеку… ще далі, ніж з-поза Пуассі!.. ви б глянули, які там барви, які виверження!.. а я думав, усе стихає… ага, здоровенькі були!.. з новою силою!.. і з далини знову насувається! не повірите… он там два… три бррруми… яка в них ціль?.. знову Сент-Уен?.. я бачив немало феєрверків… нічого схожого!
А гівнюку на коліщатках, звиняйте, наплювати! нагорі! усе до лампочки, ні стиду ні совісті! без поручнів! без дрючків! без прасок!.. ходором ходить! дзиґою крутиться! не падає! на межі провалля!.. робить що хоче! увесь поміст йому, отакий завширшки! шмигає по столу, можна сказати! під ним усе місто, уся долина… уся в пожежах, у вогні під ним!.. аж до Сени!.. він вивищується! панує! і смикається! дзвонить! дзень! дзинь! регоче! бачу, як регоче… увесь голий у гондолі… дзвонить!.. ага, і пити хоче!.. знаки подає, що пити хоче!.. язика висолопив… язика! а у нас що? не язики?.. теж є! показую свого! висолоплюю! спрага! а Пірам! теж висолопив?
— Агов, злодію! бусурмене! гівнюче! дзвонарю! крадію! давай сюди, бахуре! стрибай, мазило!
Ганьблю його на всі заставки!.. аби розлютився, то стрибнув би… може?.. може?..
— Мерзотнику, приходь вип'ємо! мерзотнику! ще трохи є! поглянь! поглянь!
Ще є на денці… показую…
— Замовкніть, докторе! замовкніть!
А їй що?.. Це Мімійка!.. не хоче, щоб я Жюлю інвективи виголошував!
— Замовкніть, докторе!
Затискає мені рот рукою! щоб не кричав!
— Нумо, на коліна! на коліна!
Наказує мені… поряд із собою! на коліна, як вона! біля вікна…
— Моліться за нього! моліться!
І підносить руки до Жюля… і складає долоні…
— Моліться за нього! моліться!
Ага, молитва недовга! перепрошую! пліф! плаф! пара ляпасів! з розмаху! Родольфику! Родольфик казиться! тинь! динь! дає здачі! консьєржка, саме поряд, кидається йому під ноги!.. вона мене була порятувала від Нормансища трагічної миті… тепер кидається під Родольфика!.. важко пояснити… ви б бачили, в якому він стані!.. кипучий!.. його жінка молила Небеса за Жюля!.. Родольфик несамовитий з люті! отак! навкулачки!.. тягають одне одного за волосся — консьєржка, Мімі, він сам… б'ються не жартома!.. тинь! динь!.. під канонаду!.. духопеляться… котяться! клубком… кублом… коридором!..