— Норманс! Норманс зараз лусне!
Гукаю їм нагору… тим жалюгідним фанфаронам!..
— Дельфіна! Дельфіна вмирає!
Нехай знають! не скажуть, мовляв, їх не попередили… пізніше! пізніше! негайно свідків! мені потрібні свідки! нехай прийдуть! нехай побачать!.. не відповідають, десь кубляться… а той ганяється за нею у гондолі! на всіх коліщатках! зиґзаґи й віражі на межі провалля! вона верещить… от радість!.. які ж вони грайливі!.. він уже без дрючків, без прасок, відштовхується руками! ривками! м'язистий обрубок… справжня вистава під чудовим ранковим сонцем! у них же «репетиція»! неймовірно, яка вона худа, стара і сіра… «атракціон» буде незабутній!.. а ще й дратівлива!
— Соромітники, гукаю їм, вам звідти Лілі не видно?
Не чую відповіді, бо голосно хропе Норманс… склепіння відбиває звук! склепіння навіть тремтить! від хропіння! це так!.. від нього!
— Стара шкапо! Мімі! Стара шкапо! Мімі! тут хвора!
Їм плювати! кричи не кричи! показують, що їм нічого пити! бо бальзам випили!..
— Соромітники, покидьки! тут хвора!
Обурюють мене, справді!.. та їм ні холодно ні жарко! увесь результат моїх образ… він її піддрочує! щоб вона відскочила!.. женеться за нею!.. наздоганяє!.. регоче!.. женеться… по колу!.. по колу!.. широкими змахами рук!.. палиць не має, прасок не має! і гоп! відштовхується! не перекидається!.. у своїй гондолі, я вам казав… а поручнів немає!.. який спритний обрубок!.. до того ж він укутаний у кринолін, який прикриває йому лице! і боа! перука з'їхала на ніс!.. не бачить, де Мімі!.. пускається за нею!.. вона скрикує… він хапає її за сідницю!.. ляпає! ляпає знову!.. підбурює!.. а вона хихоче!.. я не чую, але бачу обличчя!.. роззявляє рота!..
— Бальзаму! волаю я їм… тут хвора!
— У нас репетиція! репетиція! гукає він мені…
Навмисно глузує! хоче, щоб Мімі звивалася, вигиналася… ще більше!.. вище ногу підіймала!.. скакала по всьому даху!.. з усіх сил!.. на межі провалля!..
— Який ти славетний, так! славетний бузувір!
Складаю долоні руркою…
— Тут репетиція! репетиція!
Звісно, знаю! знаю історію! він сто разів повторював! що «репетиція»!.. це було архівідомо! для «Притулку янголів»! кабаре Аарона Кремоїля, вулиця Сент-Евтергі… але як обрано час!.. і місце! над усім Парижем… а рухи в тієї шкапи! ще й бальзаму напилися! на тридцять шість тисяч пик! натурального бальзаму! і пляшку пожбурили! а в мене хвора під столом! а я лікар без нічого! і мастодонт у коридорі!.. і Лілі десь поділася!.. добре ж я виглядаю!.. вони мені не коряться!.. зірки на вітряку! вище Гірки! вище всього Парижа!.. вимальовувалися на тлі неба… вивищені над усіма дахами!.. нічого не скажеш!.. але Мімі враз спиняється… набридло хвицати… різко обертається! і фляк! Жюлю! ляпаса!.. тепер брутальна роль! нехай відчепиться! не щипається!.. співати хоче, тільки співати! хапається за крило млина… тримається… зараз співатиме…