Выбрать главу

— Лілі, допоможи!

Нехай задере мені тогу спереду… у тоги забагато складок!.. зашпортуюся в ній!.. трясця!.. ні!.. зомліваю…

— Не ворушись, Лілі! бо мені паморочиться!

Думаю про цей будинок… якому справді пощастило!.. і де є хоч кілька крапель води!.. біс його бери! а де Норбер?.. Норбер онде у вітальні!.. хіба не вкрай дивна справа?.. Норбер у фраку, за столом, з орденом Почесного легіону!.. не хоче розмовляти… не хоче шуму!.. хоче тиші… спокою! гай-гай, сумнівно! сумнівно!.. красунчик, як намальований! гроза служниць!.. підкреслюю: служниць!.. каже, що чекає… чого чекає?.. мого стусана? чи щоб його смикнули за борідку… за брови?.. вони всі мене лютять, це по-перше! усі! на мені фраку немає!.. сам рушник!.. великий і цупкий!.. такий широкий, звисає навсібіч… важкий! аж страшно!.. розповідаю вам усе, як було… я не дуже скромний?.. ну то й що?.. скромністю нічого не здобудеш! а тільки дурним фальшем!.. на правду попиту немає… а лишень хмари омани, що проливаються словесами, ото всім до шмиги, тоді ваш човен сам пливе до Золотого руна…

Я ослаб, геть ослаб і т. д. вітрила пошарпані, бригантина без стерна, клівер зібганий… на мене бридко глянути!.. без облуди!.. дай щигля, і мене немає!.. під три чорти!.. ледве стою біля стіни… хочу відштовхнутися, але не можу! зашпортуюся!.. де взяти сили хоч на крок? у тридцяти шести тисяч служниць із того світу! і у мільйона старих шкап, які втопилися!.. дурень дурнем!.. уявіть собі цей довгий коридор!.. Лілі хоче мене кудись відвести! мені на сходи треба!

— Де сходи? де Оттав? сходи не згоріли?

— Ні! сходи на місці!

Лілі підтверджує: усе гаразд!.. сама бачила…

— Тоді донизу!

— А Норбер?

Оттав переймається Норбером!.. ще цим манекеном опікуватися? нема чого тут товктися! ми що, забули про загрозу?.. донизу! донизу враз! от що я кажу! з Норбером чи без нього! у метро! поки сходи ще на місці! переважно!

— Скажи-но, що він тут робить?

— Хто? Норбер?

Знову за своє!.. хоче зрозуміти, чого Норбер сидить за столом, отам…

— Прикидається, агов, блазню!

Що за клопіт з тим Норбером! вже досить часу згаяли, поки дивилися на нього і у фас, і в профіль!..

— Ходімо, Оттаве! нумо!

Рятуватися треба! рятуватися!

Загинемо через загадкового Норбера!

Оцей Оттав, як його зрушити?.. випер мене нагору! нехай тепер несе донизу! так ні, хоче подивитися, як Норбер «знімається» в кіно!.. що в лісі має здохнути, щоб його зрушити з місця!

— Та він тут не знімається, бельбасе! ти ж знаєш! поміркуй!.. його студія на вулиці Франкера!..

Оттав не згоден!.. сперечається… спускатися не хоче…

— Вони вже не фільмують на Франкера, Фердіне! вони переїхали!.. тепер фільмують де можуть! через війну!

Він, бач, знає… знає!.. як мені звідси видобутися? Норбер його чарує!..

— Для фільмування потрібна камера! ти десь бачиш камеру?.. чи статистів?.. хоч когось бачиш?

Хай там що: без нього я не спущуся!.. бо полечу зі сходів! від запаморочення! сторчака! запитую в нього:

— Ти бачив служницю й ту стару шкапу? може, вони теж грають?.. як гадаєш? твоя думка?..

Як цей Оттав нас марудить! здуріти можна! упертий макаронник!.. як його зрушити? гукаю до Норбера, бачу його онде у вітальні…

— То ти знімаєшся чи ні? га, недоріко?

Оттав певен!

— Знімається! знімається!

Певен! Захоплений!.. хоче бачити, як Норбер знімається! фільмується!..

Затявся, чортяка!

— Та яке тут фільмування, от бельбас! звідки фільмування?.. з балкона?.. його більш нема!.. балкон зірвало!.. а світло, на хвилиночку?.. подумав?.. електрики нема!.. це ти мусиш знати!.. світло вимкнуто!

Оце він знає! знає, бо сирена! електрики нема! він крутив сирену рукопаш! завивав урукопаш! і що? електрики нема! це правда!..

— Фердіне! правду кажеш!

От, допер нарешті… тепер він рушить!..

— Але стривай! стривай!

Про щось згадує! знову!.. що ще?..

— А жінка у ванній? а служниця? як із ними?.. невже лишити?

Нова завада!.. не може так піти… покинути потерпілих…

— Не переймайся, Оттаве! вони мертві! ти їм не допоможеш!.. вибухи!

Якщо знову почне думати, то це на годину! як до зірок полетимо, то він ще думатиме! з ним треба говорити просто! і категорично!

— Це від вибухів!

Повторюю йому… він сумнівається… все ж сумнівається!.. тупцює… поганий знак… як він мене дратує!..