Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (лист № 1/11-6029 від 24.07.09)
Рецензенти:
М. В. Дяченко - доктор філософських наук, професор зав. кафедрою філософії та політології Харківської державної академії культури;
В. Д. Титов - доктор філософських наук, професор, професор кафедри логіки Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого;
О. К. Чаплигін - доктор філософських наук, професор, зав. кафедрою філософії та політології Харківського національного автомобільно-дорожнього університету
ПЕРЕДМОВА
Нині підручників і посібників з філософії сила-силенна. Часом здається, що філософи більше нічого й не пишуть окрім підручників. Звичайно це не так, та все ж пересічній людині впадає в очі численність вітчизняних і зарубіжних навчальних видань. І тут маєте ще один. У такій ситуації від автора очікуються аргументи стосовно переваг саме його дітища.
Будучи сам гуманітарно орієнтованою людиною, природно, що автор свій навчальний посібник спрямував перш за все на студентів гуманітарного профілю вищої освіти. При його підготовці враховувався сьогочасний стан викладання студентам філософії. Той обсяг часу, який відводиться на вивчення філософії, може бути використаний по-різному. Можливий варіант, коли протягом одного семестру дається короткий огляд розвитку філософської думки з найдавніших часів до сьогодення і в той же час зосереджується увага на більш-менш систематичному й цілеспрямованому поданні основних проблемних блоків філософського знання, при певному абстрагуванні від порядку їх виникнення й деталей обговорення в історико-філософському процесі.
За другим варіантом, можна обмежитись виключно історією філософії. Це найменш виправданий варіант, адже звичайний вітчизняний студент, для якого філософія не є і ніколи не буде фахом, зіткнеться з колосальним масивом думок та імен, його вразить неосяжне море складних і малозрозумілих відомостей, непевність вимог до знань, що підлягають оцінці. У той же час у студента може залишитись шанобливе ставлення до такого курсу, бо він відкриє для себе цілий культурний материк, до якого може й варто буде звернутись при відповідній життєвій нагоді.
За третього варіанту, викладач може реалізувати позитивне викладення системи філософських тем, тільки іноді звертаючись до історико-філософського матеріалу.
Автор обрав перший шлях, прагнучи створити більш-менш універсальний посібник, спроможний допомогти студенту за будь-якого варіанту викладання філософії. У змістовному відношенні посібник виходить за межі того обсягу навчальних годин, що відводяться нині для аудиторного вивчення філософії. Але в системі вищих навчальних закладів він буде корисним не лише для студентів перших курсів, а й для магістрів та аспірантів, для всіх, хто хоче самостійно поглибити філософські знання за межами академічних годин.
У чому особливі переваги цього посібника? У ньому немає ідеологічної заангажованості, відсутня така схема, за якою філософський «аналіз» зводиться лише до приписування позицій філософів до того чи іншого «ізму». Головне у філософській дискусії - аргументи, цінність проблеми, а не навішування ярликів. Опора автора на сучасну філософську думку та широке використання класичної спадщини робить посібник корисним не лише студенту, а й аспіранту при підготовці до складання кандидатського іспиту з філософії.
Філософія — заснований на критичній силі розуму системний роздум про світ, людину, місце людини у світі, її призначення, сенс людського буття. Таке розуміння специфіки філософії стало для автора зобов’язуючим і потягло певну послідовність у розгортанні структури курсу. У історико-філософській частині увага зосереджується переважно на представленні світоглядної проблематики. Другу частину взагалі названо «Світ - людина - дух». Перед кожним, хто входить своїм життям у зовнішнє середовище, світ постає багатошаровою реальністю. У ній можна виділити такі блоки, як природа, суспільство й духовні явища. Кожна з цих складових у свою чергу сприймається людською особистістю теж як складна цілісність. Безперечно, своєрідними світами для індивіда є й нормативне середовище, владні відносини, культура, мова, внутрішній духовний світ людини і духовність людства тощо. Прагнення охопити у курсі основні структурні блоки світу в його відношенні до людини найбільш відповідає прийнятому тут розумінню філософії. З іншого боку, у побудові посібника можна також побачити відображення тієї структури філософського знання, що віднайшла себе у відносно самостійних галузях: історія філософії, метафізика, натурфілософія, соціальна філософія, філософія історії, філософська антропологія, епістемологія, аксіологія, філософія права тощо.