6. Декарт Р. Рассуждение о методе. Описание человеческого тела. Об образовании животного. Страсти души // Декарт Р. Сочинения в 2 т. Т.1. - М.: Мысль, 1989. - С. 250-460, 481-572.
7. Деннет Д. Онтологическая проблема сознания // Аналитическая философия: становление и развитие (антология). - М.: Дом интеллектуальной книги, Прогресс-традиция, 1998. - С. 360-375.
8. Джемс В. Прагматизм. - К.: Україна, 1995. - 282 с.
9. Кун Т. Структура научных революций. - М.: Прогресс, 1977. - 300 с.
10. Лекторский В. А. Эпистемология классическая и неклассическая. - М.: Эдиториал УРСС, 2001. - 256 с.
11. Лакатос И. Доказательства и опровержения (Как доказываются теоремы). - М.:Наука, 1967. - 152 с.
12. Лакатос И. Методология научных исследовательских программ // Вопросы философии. - 1995, №4.
13. Леонтьев Д. А. Ценность как междисциплинарное понятие: опыт многомерной реконструкции // Вопросы философии. - 1996, №4.
14. Макинтайр А. После добродетели: Исследования теории морали. - М.: Академический проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2000. - 384 с.
15. Маркс К. Тезисы о Фейербахе // Маркс К, Энгельс Ф. Избранные сочинения. Т 2. - М.: Политиздат, 1985. - С. 1-3.
16. Мамардашвили М. О сознании // Мамардашвили М. Необходимость себя / Лекции. Статьи. Философские заметки. - М.: Лабиринт, 1994. - 214-228.
17. Мудрагей Н. С. Идеал - проблема выбора, или Воля к разуму // Вопросы философии. 1995. - №9.
18. Мур Дж. Принципы этики. -М.: Прогресс, 1984. - 326 с.
19. Остин Д. Истина // Аналитическая философия: становление и развитие (антология). - М.: Дом интеллектуальной книги, Прогресс-традиция, 1998. - С. 174-190.
20. Патнэм Х. Философия сознания. - М.: Дом интеллектуальной книги, 1999. - 240 с.
21. Платон. Тимей // Платон. Сочинения в трёх томах. Т. 3. Ч. 1. - М.: Мысль, 1971. - С. 455-541.
22. Полани М. Личностное знание: На пути к посткритической философии. - М.: Прогресс, 1985. - 344 с.
23. Поппер К. Объективное знание. Эволюционный подход. - М.: Эдиториал УРСС, 2002. - 384 с.
24. Поппер К. Логика и рост научного знания. Избранные работы. - М.: Прогресс, 1983. - 605 с.
25. Прист С. Теории сознания. - М.: Идея-Пресс, Дом интеллектуальной книги, 2000. - 288 с.
26. Райл Г. Понятие сознания. - М.: Идея-Пресс, Дом интеллектуальной книги, 1999. - 408 с.
27. Рассел Б. Человеческое познание: Его сфера и границы. - К.: Ника- Центр, 1997. - 560 с.
28. Риккерт Г. Науки о природе и науки о культуре. - М.: Республика, 1998. - 413 с.
29. Рорти Р. Философия и зеркало природы. - Новосибирск: Издательство Новосибирского университета, 1997. - 320 с.
30. Серл Д. Открывая сознание заново. - М.: Идея-Пресс, 2002. - 240 с.
31. Спиноза Б. Этика // Спиноза Б. Избранные произведения. Т.1. - М.: Госполитиздат, 1957. - С. 359-618.
32. Стросон П. Ф. Значение и истина // Аналитическая философия: становление и развитие (антология). - М.: Дом интеллектуальной книги, Прогресс-традиция, 1998. - С. 213-230.
33. Тарский А. Семантическая концепция истины и основания семантики//Аналитическая философия: становление и развитие (антология). - М.: Дом интеллектуальной книги, Прогресс-традиция, 1998. - С. 90-129.
34. Чудинов Э.М. Природа научной истины. - М.: Политиздат, 1977. - 312 с.
35. Штофф В.А. Введение в методологию научного познания. - Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1972. - 191 с.
ГЛОСАРІЙ
Аксіологія (від грець. αξια - цінність) - розділ філософії, який досліджує питання природи цінностей, їх види, взаємозв’язки, динаміку у соціально-історичному контексті та роль у житті особи.
Аномія - стан суспільства, коли значна частина його членів негативно або байдуже відноситься до норм, що звернені до них.
Антропосоціогенез - процес походження людини й суспільства.
Апологетика (від грець. ύπολογία - захисна промова, лист, твір, спрямований на захист чого-небудь) - період у розвитку середньовічної філософії, коли християнська релігія зазнавала утисків, гонінь і треба було захищати її від язичницької культури та філософії зокрема.
Апостеріорний (від лат. а pоsteriori - букв. «пізніший» або «після досвіду», «на основі досвіду». Термін вживається для характеристики людського знання як такого, що з’являється через досвід.
Апріорний (від лат. а priori - букв. «без попереднього», інакше - «первісно», або «до досвіду»). Термін стосується поглядів на джерело знань та процес пізнання. Прибічники апріоризму вважали, що у людини є природжені (додосвідні) базові ідеї, з яких шляхом дедукції і розгортаються знання.
Атман - термін давньоіндійської філософії. Має декілька значень: тіло, дихання, індивідуальна людська душа або як загальна душа, що тотожна Брахману. В Упанішадах проводиться й така думка, що атман є духовне «Я» кожної людини.