Выбрать главу

■ в сучасній українській юридичній та філософсько-правовій думці запропоновано аналіз судового анулювання закону присяжними;

■ представлено обґрунтування філософії правосуддя як напряму філософії права.

Удосконалено:

■ категорійно-понятійний апарат дослідження проблематики правосуддя, зокрема на основі результатів філософсько-правового осмислення правосуддя;

■ філософсько-правове обґрунтування: розмежування понять судочинство та правосуддя; правосуддя як процесу здійснення права; поняття суд; мети правосуддя;

■ обґрунтування положення: правосуддя - сфера поєднання різних підходів до праворозуміння;

■ аналіз (на прикладі філософії права Г. Радбруха) процесу втілення правосуддя як здійснення ідеї права, вирішення антиномії правового і неправового законодавства на основі «формули Радбруха», зокрема в судовому порядку;

■ на прикладі філософії права Г.-Ф.-В. Гегеля розкрито ідею правосуддя як поняття та його здійснення;

■ засади судової герменевтики як методу здійснення правосуддя.

Дістало подальший розвиток:

■ викладення філософсько-правових положень про правосуддя як сферу здійснення права;

■ розробка питання співвідношення та розмежування понять правосуддя та самосуд, зокрема з позицій філософії права та філософії правосуддя;

■ філософсько-правове осмислення матеріального, зокрема конституційного, права;

■ розкриття окремих актуальних філософських проблем правосуддя, шляхів його осмислення та вирішення в Україні;

■ вивчення значення одноособовості та колегіальності в здійсненні правосуддя в частині розвитку філософії правосуддя, відображеному в судовій філософії права.

Практичне значення одержаних результатів полягає у їх потенціалі сприяти формуванню - завдяки філософсько-правовому дослідженню - більш цілісного уявлення про право, уможливленні поглибленого розуміння ролі правосуддя в контексті реалізації смислів права, сприянні розуміння ролі юриста, передусім судді при здійсненні правосуддя.

Отримані результати також мають потенціал слугувати розвитку прикладної української філософії права. Вони можуть застосовуватися й для аналізу правових реформ в Україні, використовуватися в правотворчості в сферах реалізації судової влади та здійснення правосуддя.

Матеріали дослідження можуть бути використані в підготовці підручників і навчальних посібників, а також викладанні філософії права, окремих тем курсів із загальної теорії права і держави, історії вчень про державу і право, юридичних наук процесуального права тощо.

Апробація результатів дисертації. Основні результати, висновки, матеріали дослідження доповідалися, повідомлялися і обговорювалися під час більш ніж 30 всеукраїнських, міжнародних наукових конференцій, круглих столів, семінарів, шкіл тощо[2].

За матеріалами досліджень дисертантом підготовлено навчальні курси «Вступ до антропології, аксіології та соціології права», «Європейське право прав людини». Дисертаційні матеріали використовувалися при підготовці програми і планів семінарських занять із курсу «Навчальні судові процеси», були інформаційним джерелом при написанні розділів навчальних посібників.

Публікації. Результати дисертаційного дослідження оприлюднено в двох одноосібних монографіях, розділах колективних монографій, зокрема «Правосуддя: філософське та теоретичне осмислення» (2009), більше 20 статей у виданнях, визнаних ВАК України фаховими з юридичних наук, більше 25 публікаціях тез доповідей та наукових повідомлень під час науково-практичних заходів, публіцистичних статтях (докладний перелік публікація за темою дослідження подано в додатку).

Структура монографії. Монографія складається зі вступу, розділів, висновків (загальних і до кожного розділу), списку використаних джерел (більше 1000 найменувань), додатків. Загальний обсяг основного тексту монографії (без джерел) становить більше 30 друкованих аркушів.

КАТЕГОРІЇ ТА ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: СТИСЛИЙ СЛОВНИК

Нижче подається визначення упорядкованих за абеткою термінів, які позначають категорії та основні поняття філософії правосуддя. Жирним курсивом виділено терміни, подані в переліку окремо. Для пошуку терміна у тексті монографії доцільно звернутися до деталізовано змісту, поданого на початку монографії.

Антропо-етнічна парадигма - спосіб постановки та вирішення наукової чи практичної проблеми, розроблений як фундаментальна парадигма правової антропології, запропонована В. С. Бігуном у дисертаційному дослідженні «Людина права: аксіологічний підхід» (2003). В основі дослідження лежать дві ідеї про людину, що формують уявлення про неї (1) як про одиничне (автономний) індивід (від слова «антропос» - людина); та (2) як про елемент цілісності, множинності («етнос» - народ, стійка соціальна група). Антропо-етнічна парадигма конкретизує антропологічний вимір правосуддя як людиномірного явища.

вернуться

2

З-поміж зазначених заходів: IX історико-правова конференція «Юридична наука та освіта: історія, сучасність і перспективи» (Рівне, 2003); Міжвузівська наукова конференція «Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку» (Косів, 2005); Міжнародна наукова конференція «Трансформація політики в право: різні традиції та досвід» (Харків, 2005); Міжнародна науково-методична конференція, присвячена 390-річчю з дня заснування Київської братської школи «Інноваційні технології у вищій юридичній освіті» (Київ, 2005); Перший всеукраїнський круглий стіл «Антропологія права: філософський та юридичний виміри (стан, проблеми, перспективи)» (Львів, 2005); ХХІІ Світовий конгрес Міжнародної асоціації філософії права та соціальної філософії на тему «Право і справедливість у глобальному суспільстві» (Гранада, Іспанія, 2005); Перший, Другий, Третій, Четвертий та П'ятий Всеукраїнські (міжнародні) круглі столи «Антропологія права: філософський та юридичний виміри (стан, проблеми, перспективи)» (Львів, 2005, 2006, 2007, 2008, 2009, 2010); Семінар із викладання права прав людини (Буча, 2007); Міжнародний методологічний семінар «Філософія права як академічна дисципліна» (Київ, 2008); Міжнародна науково-практична конференція «Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку» (Косів, 2009); ІІ Всеукраїнська науково-теоретична конференція «Філософські, методологічні і психологічні проблеми права: матеріали» (Київ, 2009); Міжнародна науково-практична інтернет-конференція «Захист прав і свобод людини та громадянина: напрямки реалізації в України» (Тернопіль, 2009); Науково-теоретична конференція «Правові реформи в Україні» (Київ, 2009); Семінар «Вступ до права Європейської Конвенції про захист прав людини» (Київ, 2009); Науково- практична конференція, присвячена пам'яті професора А. Я. Дубинського «Засади кримінального судочинства та їх реалізація в законотворчій і правозастосовній діяльності» (Київ, 2009); Міжнародний науковий симпозіум «Дні порівняльного правознавства» (IV щорічний міжнародний науковий семінар «Порівняльне правознавство: сучасний стан і перспективи розвитку» та наукова конференція «Компаративістські читання») (Київ, 2009); Міжнародна українсько-американська відео-конференція на тему «Корупція в Україні: її прояви та методи протидії» (Київ, 2009); Міжнародна науково- практична конференція студентів, аспірантів і молодих учених «Реформування сучасної правової системи» (Донецьк, 2009); Міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Актуальні питання державотворення в Україні очима молодих вчених» (Київ, 2009); Науково-практична конференція «Правова держава: історія, сучасність та перспективи формування в Україні» (Запоріжжя, 2009); V Міжнародна наукова конференція «Від громадянського суспільства - до правової держави» (для студентів та юристів - науковців і практиків) (Харків, 2009); Науково-практична конференція «Правове життя сучасної України» (Одеса, 2009); Міжнародна наукова конференція молодих учених, аспірантів і студентів «Другі конституційні читання», присвяченої пам'яті академіка Ю. М. Тодики (Харків, 2009); Семінар і Літня школа Університету Абердину на тему «Громадянство, громадянське суспільство і верховенство права» (Абердин, Шотландія, 2009); ХХ^ Світовий конгрес Міжнародної асоціації філософії права та соціальної філософії на тему «Глобальна гармонія та верховенство права» (Пекін, 2009); Тячівський міжнародний семінар із філософії та права «Теорія та практика права: інтегративний дискурс» (Тячів, 2009); V Міжвузівська науково-практична конференція з проблем розвитку та функціонування державної мови «Українська мова в юриспруденції: стан, проблеми, перспективи», присвячену Дню української писемності та мови (Київ, 2009); Міжнародна наукова конференція молодих вчених, аспірантів і студентів «Актуальні проблеми теорії та історії прав людини, права і держави», присвячена пам'яті видатних вчених-юристів П. О. Недбайла, О.В. Сурілова, В.В. Копєйчикова (Львів, 2009); ІІІ Всеукраїнська науково- теоретичної конференція «Філософські, методологічні й психологічні проблеми права» (Київ, 2010); IX Міжнародна студентсько-аспірантська наукова конференція «Актуальні проблеми прав людини, держави та правової системи» (Львів, 2010), Міжнародна наукова конференція молодих учених, аспірантів і студентів присвячена пам'яті академіка права Ю. М. Тодики «Треті Конституційні читання» (Харків, 2010); Всеукраїнська науково-практична конференція «Вдосконалення діяльності прокуратури - шлях до формування кримінальної юстиції» (Львів, 2010); Круглий стіл молодих вчених «Принципи верховенства права і законності: проблеми праворозуміння та застосування» (Київ, 2010); Літня сесія Програми підвищення кваліфікації вузівських викладачів за напрямком «Філософія прав людини» (Львів, Яремча, Вишка, 2010); Науково-практична конференція «Художня парадигма права в культурі» (Київ, 2001); Міжнародна науково- практична конференція студентів, аспірантів та молодих учених Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Актуальні питання державотворення в Україні очима молодих учених» (Київ, 2010, 2011) та інших.