Йдучи в цей вечір від Батлера, Ковпервуд не сумнівався, що той його не обдурить і пустить в хід усі свої зв’язки. Тому він анітрохи не здивувався і прекрасно зрозумів, що й до чого, коли кілька днів по тому його представили міському скарбничому Джуліану Боудену, який, у свою чергу, обіцяв познайомити його зі скарбничим штату Ван-Нострендом і подбати про те, щоб клопотання Ковпервуда було розглянуто.
— Ви, звичайно, знаєте, — сказав він Ковпервуду в присутності Батлера, бо в його будинку і відбувалася ця зустріч, — що банківський клан дуже могутній. Вам відомо, хто його очолює. Вони не бажають, щоб у справу з випуском позики встрявали сторонні. У мене була розмова з Теренсом Реліхеном, їхнім представником там, нагорі (він мав на увазі столицю штату Гаррісберг), який заявив, що вони не потерплять нічийого втручання в цю справу з позикою. Ви можете нажити собі чимало неприємностей тут, у Філадельфії, якщо досягнете свого, — це ж дуже могутні люди. А ви вже уявляєте собі, де розмістите позику?
— Так, уявляю, — відповів Ковпервуд.
— Ну що ж, як на мене, найкраще тепер — тримати язика за зубами. Подавайте заявку — і справу вирішено. Ван-Ностренд, за згодою губернатора, затвердить її. А з губернатором, я думаю, ми зуміємо домовитися. А коли ви доможетеся затвердження, з вами, ймовірно, захочуть серйозно поговорити. Та це вже буде ваш клопіт.
Ковпервуд посміхнувся своєю непроникною посмішкою. Скільки всяких ходів і виходів у цьому фінансовому світі! Цілий лабіринт підземних течій! Трохи прозорливості, трохи кмітливості, трохи удачі — час і випадок, — от що здебільшого вирішує справу. Взяти хоча б його самого: варто було йому відчути честолюбне бажання зробити кар’єру — лише бажання, нічого більше — і от у нього вже є зв’язок зі скарбничим штату і з губернатором. Вони будуть особисто розбирати його справу, бо він цього зажадав. Інші ділки, впливовіші за нього, мали точно таке ж право на частку в позиці, але вони не зуміли цим скористатися. Сміливість, ініціатива, підприємливість — як багато вони значать! (та ще везіння на додачу)
Вже дорогою Френк думав про те, як здивуються «Кук і Ко», «Дрексел і Ко», дізнавшись, що він став їхнім конкурентом. Удома він піднявся на другий поверх, в маленьку кімнату поруч зі спальнею, яку облаштував під кабінет — там стояли письмовий стіл, сейф і шкіряне крісло, — і почав перевіряти свої ресурси. Йому потрібно було багато чого обміркувати і зважити. Він знову переглянув список осіб, з якими вже домовився, і на чию підписку міг сміливо розраховувати. Проблема розміщення облігацій на мільйон доларів його не турбувала. За його розрахунками, він мав заробити два відсотки від загальної суми, тобто двадцять тисяч доларів. Якщо діло вигорить, він вирішив купити особняк на Джирард-авеню, неподалік від Батлерів, а можливо, ще краще — придбати ділянку і почати будуватися. Гроші на будівництво він роздобуде, заклавши ділянку і будинок. У батька справи йдуть досить непогано. Можливо, і він захоче будуватися поруч, тоді вони будуть жити пліч-о-пліч. Контора мала дати цього року (незалежно від операції з позикою) тисяч десять. Вкладення Френка в конку, що досягали суми в п’ятдесят тисяч доларів, приносили шість відсотків річних. Майно дружини, яке складалося з їхнього нинішнього будинку, облігацій державних позик і нерухомості в західній частині Філадельфії, становило ще сорок тисяч. Він був багатою людиною, але розраховував незабаром стати ще багатшим. Тепер треба лише діяти — розумно і холоднокровно. Якщо операція з позикою пройде успішно, він зможе повторити її, і навіть в більшому масштабі — адже це не останній випуск. Посидівши ще трохи, він загасив світло і пішов до дружини, яка вже спала. Няня з дітьми займала кімнату з іншого боку сходів.
— Ну от, Ліліан, — сказав він, коли вона прокинувшись повернулась до нього, — мені здається, що справа з позикою, про яку я тобі розповідав, тепер зрушилась. Один мільйон для розміщення я, імовірно, отримаю. Це принесе двадцять тисяч прибутку. Якщо все пройде успішно, ми вибудуємо собі будинок на Джирард-авеню. Згодом вона стане однією з найкращих вулиць. Коледж — прекрасне сусідство.
— Це буде чудово, Френку! — сказала вона і погладила його руку, коли він присів на край ліжка. Але в тоні її відчувався легкий сумнів.
— Нам потрібно бути уважнішими до Батлера. Він дуже люб’язно зі мною обійшовся і, звісно, буде нам корисним і надалі. Він запрошував нас із тобою як-небудь зайти до них. Не слід нехтувати цим запрошенням. Будь привітнішою до його дружини. Він може при бажанні дуже багато для мене зробити. У нього, між іншим, дві дочки. Треба буде запросити їх до нас усією сім’єю.