То їсть без кантєктса тоже невозможно, ти всьо равно в нього попадаєш, хочеш, ілі не хочеш, но главноє, шоби у тебе в голові нікакого кантєкста не било, а токо то, шо Бог на душу положив. Ти понімаєш тепер, кака сложна ця штука?
Потому шо чоловік, которий рожі на стінах рисує, всьо равно хотить бути любимим і желає, шоби рожі ті комуто понравились{53}. А іначе він тоскувать начинає і задумується над зряшностю усілій і ненужно над смислом жизні утомляється{54}.
Но када він просто рожі квецькає, тада кажди ідіот може плюнуть і сказать: «Тю, да я би й сам у сто раз лучче нарисовав{55}». І часто бува' правий. Потому надо сначала вчиться рисовать, а потом ету науку начисто забить і пробувать расмотріть, шо ж тобі такого на душу Бог положив{56}. Ілі не положив. Якшо не положив, тада брось кісточку і стіни не порть. А як положив, то винімай оттуда малими порціями.
Ну, і де ж тут свобода, скажеш ти. Учиться, нравиться, расматрівать… кому це нужно і зачим стоко напрягаться — облом кругом, сплошний облом і суєта суєт. І правильно скажеш.
Забудь, рибочка, усьо, шо я тобі тут набалакав, іди-но лучче в футбола погуляй.
А я то всьо набалакав ісключітєльно з целлю освободиться наконець од необходімості задумивацця над сущностью свободи,
і вот уже освободився
і віжу свєт в конці своєго мого часного тунеля
і могу наконєц бросить почім зря задумуваться
і могу тепер мовчать на свойом родном язику
а могу подобно одному ізвєсному морфіністу зарепертувать:
«Свободний! Наконець свободний!»
і ото
дєточка
і
єсть
настояща
свобода
да
да.
Постскрипт
Історія абетки в апокрифі про ягоду
Я+GOD=А
Спочатку не було Я. І Я не було ні в кого. І ніхто ніким не був. Бо не був ким хто.
І сталося так:
Із першим світанком з'Явився хрест, і стало можливим додавати.
Із другим світанком з'Явилася рівність, і можна було порівнювати.
Із третьою з'Явою з'Явилося Я, і всього стало по троє. І почалася абетка.
Я+GOD=A И+GOD=І P+GOD=C
A+GOD=B І+GOD=Ї C+GOD=T
Б+GOD=B Ї+GOD=Й T+GOD=У
B+GOD=Г Й+GOD=K У+G0D=Ф
Г+GOD=Д K+GOD=Л Ф+G0D=X
Д+GOD=E Л+GOD=М X+GOD-Ц
E+GOD=Є M+GOD=H Ц+GOD=Ш
Є+GOD=Ж H+GOD=О Ш+GOD=Щ
Ж+GOD=З О+GOD=П Щ+GOD=Ю
3+GOD=И П+GOD=P Ю+GOD=Я
І вже ніхто не міг нічого до Я ані додати, ані від Я відняти, якщо Я не знав свого Я.
І відтоді роки проходять, а роди відходять, а ріки не витікають, і все повертається «на круги своЯ». І ніхто не може зазирнути за край Я, бо на ньому закінчуються літери і починаються знаки, подібні на той, що завершує слово АмінЬ.