Д: Це я тобі як колега колезі.
Ф: Мені подобається твоя відвертість, Джорджіо!
Д: Краще змінимо тему. Ти сицилійка чи американка?
Ф: Я американка. Моя Батьківщина тут. Але в мені на 100 % сицилійська кров!
Д: Це тому ти спілкуєшся вдома тільки італійською?
Ф: Сицилійською, так! І з батьками, і, що важливіше, зі своїми племінниками й племінницями!
Д: Через те, що Сицилія — батьківщина твоїх батьків?
Ф: Ні, через те, що мої батьки — сицилійці.
Д: Тобі важлива мова батьків чи мова країни, де жили батьки?
Ф: Звісно, мова батьків. Якби мої батьки були греками, жили на Сицилії і розмовляли б грецькою, то я би теж розмовляла грецькою. Але я би не перестала від того бути сицилійкою чи американкою!
Д: Американці й сицилійці різні?
Ф: О, авжеж! При тому, що американці й сицилійці однаково відкриті й життєрадісні, американці зазвичай не лізуть у твоє особисте життя!
Д: А сицилійці лізуть?
Ф: Ще й як! Не тільки розпитують про все-все, а ще й намагаються активно втручатись! А скільки порад дають, Джорджіо! Збожеволіти можна! У мами є сестра: якщо її послухати, то вона все знає про бізнес, геть чисто Ілон Маск! Хоч сама все життя просиділа на рецепції у салоні краси. Зате повчає мого батька, як вести бізнес, так, ніби вона не менше ніж директор корпорації.
Д: Франческо, ти оце щойно точно про сицилійців розповідала?
Ф: А на кого це ще схоже?
Д: Легше сказати, на кого це не схоже! А як ти реагуєш, коли хтось втручається у твій особистий простір або вчить тебе жити?
Ф: (Показує середнього пальця).
Д: Вичерпно. Тобі подобається, що я пишу про тебе оповідання?
Ф: Аякже! Але якби ж ти, Джорджіо, не писав про мене як про якусь дурнувату…
Д: Я не пишу про тебе як про дурнувату!
Ф: Не бреши! Нормальні люди не можуть збирати такої кількості лайків! Ти зробив із мене Уґо Фантоцці! (У голову мені полетіла гумка).
Д: Я бачу заголовок: «Знаменитість побила журналіста під час інтерв’ю!»
Ф: Після цього симпатії читачів будуть цілком на моєму боці!
Д: І останнє запитання — твої плани на майбутнє?
Ф: Джорджіо, іди в дупу!
* * *
— Боже, за що мені це все?! — полковник Вескотт був близький до того, щоб дістати з сейфа пляшку улюбленого віскі Cutty Sark, хоч робочий день щойно почався.
А винна в усьому була маленька пташка. І це не Франческа.
Ранок на авіабазі почався буденно. Була середа, напарниця не намагалася надіти на палець підшипника, надворі було вже по-осінньому прохолодно, і робочий день обіцяв бути приємним і спокійним. Однак не склалося.
Щойно почалася зміна, як ми навіть крізь броньовані двері нашого командного центру почули тупіт військових черевиків. Кабінет командира бази розташований одразу навпроти нас. Допитлива напарниця не могла всидіти на місці — щось явно сталося, і те, що це сталося без її безпосередньої участі, завдавало дівчині неабияких мук. Нарешті в командний центр зайшла сержант Сара МакКарті. Суперінтендант плюхнулась у крісло і заплющила очі.
— Саро, Саро! Що сталося? Що там таке? Все ОК, чи як? — задріботіла Франческа.
— «Чи як»! — відповіла сержант, не розплющуючи очей. — У полковника неприємності.
— І що ж робити? — Вескотт стояв навпроти транспортника С-130, взявшися під боки, схожий на велетенську букву «Ф».
— Можна просто завести мотор… — спробував заговорити один із пілотів, але полковник так зиркнув на нього, що той одразу замовк.
— Я викликала спеціаліста з UCONN [7], з хвилини на хвилину він буде тут, — повідомила Сара МакКарті.
— Зараза! Лайно собаче! Казна-що! Спочатку пес, тепер оце! — лаявся полковник. — Господи, за що мені це все?!
У гондолу третього двигуна військового транспортника С-130 раптом залетіла якась пташка, й одразу полинуло несамовите цвірінькання.
Напередодні в країні почалися масштабні навчання із мобілізації частин Національної гвардії США та Корпусу морської піхоти. Мобільні групи мали за дуже короткий строк прибути у визначене місце і провести операцію, деталі якої їм пояснювали перед самим початком. Так перевіряють боєздатність груп швидкого реагування та рівень координації військових баз із розподілу ресурсів.
Оскільки передбачалося переміщення великої кількості мобільних груп, то командир наказав підготувати до польотів усі літаки, навіть резерв.