Це передостанній із восьми запусків для Iridium, під час яких заплановано вивести на орбіту 75 сателітів нового покоління «Iridium NEXT».
Отже, компанія оновить фактично весь свій парк сателітів, що дозволить «накрити» Землю «мережею» із сучасних супутників зв’язку, завдяки яким, маючи мобільний телефон від Iridium, можна буде телефонувати з будь-якої точки світу, не переживаючи за роумінг і покриття. Крім того, клієнтам буде доступний високошвидкісний інтернет.
Це оновлення мережі супутників — один із найграндіозніших «технічних апґрейдів» в історії освоєння космосу.
Утім, сам запуск ви й так бачили в трансляції SpaceX. А що ж відбувається після запуску?
А після запуску відбувається таке: на першій годині й п’ятнадцятій хвилині після старту всі десять супутників вагою 860 кілограмів кожен «паркуються» на проміжній орбіті апогеєм 625 кілометрів для тестування інженерною групою компанії Iridium. Перевіряється живлення, розгортаються сонячні панелі, встановлюється зв’язок із кожним сателітом, тестуються енергетична мережа, системи орієнтації тощо.
Потім система координації Iridium ретельно знімає телеметрію із кожного сателіта і для кожного складає маршрут виведення у його орбітальну зону. Десять сателітів — десять маршрутів. Для кожного маршруту додається аналітика від USSTRATCOM — ми повині врахувати все, що літає поряд, щоб уникнути зіткнення дорожезних сателітів із «космічним сміттям». (Саме Iridium вже колись був від нього постраждав)[88].
Ми маємо чотири великі монітори. Два з них розділені на чотири частини, один на дві і четвертий монітор — загального контролю з усіма десятьма траєкторіями.
У десяти віконечках — трекінг сателітів, що рухатимуться по своїх траєкторіях. Якщо цифри параметрів зелені — все гаразд. Якщо жовті — відхилення в межах норми. Червоні — критичне відхилення від траєкторії. Якщо білі й блимають — зв’язок втрачено.
Білі й червоні цифри — нештатна ситуація. Якщо білі — фіксуємо останнє положення сателіта і намагаємося встановити зв’язок. За протоколом ми мусимо негайно сповістити USSTRATCOM і передати їм останню фіксовану позицію. Далі стратегічне командування відслідковує «загубленика» у свій спосіб.
Якщо цифри червоні — потрібно відключати станцію і переводити керування в ручний режим. За всю нашу практику не було жодного такого випадку.
Чому виникають нештатні ситуації? Із різних причин. Ось тільки п’ять головних, якщо запуск відбувся нормально:
1) несправність самого апарата;
2) несправність апаратури наземного контролю;
3) електромагнітні збурення;
4) мікрометеорити;
5) нештатне відділення від верхнього ступеня ракети-носія.
Інженерний корпус Iridium щоп’ять секунд тестує роботу всіх систем. Якщо якась система (або й кілька) відмовляє, то на 3 D моделі вона засвічується червоним. Якщо відмовило кілька систем, інженери можуть покрутити 3 D-модель, і коли пошкоджені системи перебувають на одній лінії, велика ймовірність попадання мікрометеорита.
Це все, звісно, сценарій для пригодницького космічного бойовика. У дійсності все відбувається доволі буденно й мирно.
Ці сателіти розводить по орбітах уже група керування Iridium. (Наприклад, сателіти місії Iridium NEXT—2 розводили ми з Франческою).
А тепер ми тільки навчаємо й контролюємо.
* * *
— Джорджіо, ти ото відсиджуєшся тихо, але якщо тебе зачепити, то ти одразу плюєшся отрутою! — Франческа була трохи ображена, коли, поглузувавши з мене, несподівано сама отримала від мене доволі відчутного словесного щигля.
Напарниця часто намагається з мене кепкувати. Точніше, завжди. Точніше, щодня. По кілька разів. У більшості випадків я сміюся разом із нею, значно рідше я просто відмовчуюсь, а деколи, якщо мене зачепив жарт, я й відповісти можу.
— О Мадонно, я вчора вперше грала в гольф із батьком! — захоплено розмахувала руками напарниця. — Було так кльово!
— Гольф дуже математична гра, якраз про траєкторії! — філософськи зауважив професор Рассел, не відриваючись від паперів.
— Та та‑ам таке було! Але я не розповідатиму при Джорджіо, бо він одразу ж напише якусь вульгарну історію!
За задумом Франчески, це мало бути смішно. Ха. Ха. Ха.