Не сердься, моя трускавочко! Сьогодні я буду чемним. Обіцяю. Няв!
Твій С.
№ 29.
10 липня 1913 р.
Вибачай, люба! Татуньо заслаб. Я мусив бути коло нього. Буду Сьогодні.
Твій нечемний кіт.
№ 30.
22 липня 1913 р.
Так, люба! Ти вгадала. Татуньо цілковито здоровий, хай Бог дає йому довгих літ життя. А я на минулому тижні грав. Розумієш, є така чоловіча справа — гроші добувати.
Колись чоловіки добували їжу. Тепер — гроші. Вони, кицюню, з неба не падають. А мені так хочеться зробити своїй маленькій трояндочці такий собі малеесенький діамантовий подаруночок. Щоб колись із нелюбом згадувала свого нечемного коханця… Хоч до цього ми ще не дійшли!…
Цьом!
№ 31.
24 липня 1913 р.
Ти вчора була холодна, не розтопив тебе навіть мій діамантовий подаруночок! То приходити мені чи ні? Чекаю записки. С.
№ 32.
26 липня 1913 р.
Що ти вчора зі мною зробила, мала бешкетнице? Напевно, начиталася старих бабусиних щоденників, повних старих любовних секретів? Ви, Огінські, цим і знамениті!
Зізнаюся: мені сподобалося. Хочу ще!
Твій «підлий Жевуський».
№ 33.
27 липня 1913 р.
Хто напоумив тебе вчора зв’язати себе тієї клятою шнурівкою? Я з нею намордувався, як вар'ят! Зате твоя гола дупця мене просто зачарувала. На місячному сяйві вона така романтична! Така прохолодна і збудлива! Чи пам’ятають ті дві половинки мої палкі поцілунки, що я їм подарував?
Буду Сьогодні трохи пізніше.
С.
№ 34.
31 липня 1913 р.
Як звуть котика, що сховався в тебе поміж ногами?
Мовчу…
Там само, тоді ж само, той самий.
№ 35.
3 серпня 1913 р.
Як ти почуваєшся, люба? У дівчинки вава? У дівчинки буба? Дівчинка ходила зранку до костела на сповідь? Вихована дівчинка! Головне — вчасно сповідатися!.. Вибач, я здається, перегнув палицю. Ти ж знаєш, Жевуські — єретичний рід.
Коли побачимося? Дай знати.
Я тебе кохаю! І кохатиму завжди!
Назавжди твій Стефан Жевуський.
№ 36.
7 серпня 1913р.
Дівчинко моя зеленоока! Ти не переймайся! Все буде так, як ти хочеш! Обіцяю тобі: я ніколи тебе не покину, якщо ти сама цього не захочеш. Я ніколи тебе не розлюблю. Пам’ятай про це завжди.
Приходити мені сьогодні до тебе в сад чи ні?
Дай знати.
Цьомаю, Стефан.
№ 37.
10 серпня 1913 р.
Твоя пристрасть подеколи мене лякає. Ти хочеш усього одразу. Лиши трохи на потім. Сподіваюся, ми не збираємося помирати найближчим часом?
Цікаво, що кажуть тобі батьки, коли ти цілими днями спиш?
Буду. С.
P.S. Прив'яжи свого Бровка міцніше, бо лишишся без коханка.
№ 38.
16 серпня 1913 р.
Їду на кілька днів до Львова. Думатиму лише про тебе. Привезу тобі щось смачненьке з львівської цукерні.
Не журися. Твій С.
№ 39.
2 вересня 1913 р.
Настала осінь. Треба або шукати нове місце зустрічей, або йти свататись. Що ти про це думаєш?
№ 40.
16 вересня 2004 р. Люба моя, єдине моє кохання!
Я колись попереджав тебе, що швидше Кляштор зійдеться з Синагогою, аніж Жевуські з Огінськими.
Направду кажучи, мене дуже образила поведінка твоїх батьків. Мій батько теж був не в захваті від мого рішення іти свататись до найменшої Огінської, але він з поваги до моїх почуттів не сказав жодного слова всупереч.
Так, Жевуські завжди були добрими батярами, це ви, Огінські, можете нам закинути. Але ж Огінські теж не святі. В Бердичеві та його окрузі всі знають: найкращі коханки — з Огінських.