Дівчина взяла подарунки і попрямувала до своєї кімнати. Вона вирішила покласти мольберт та все інше до гардеробної, адже у неї там була окремо виділена шафа на усі її мольберт, папки з аркушами, набори олівців та фломастерів і звісно для фарб. Дівчина усе розклала по місцях. Дівчина спустилась на кухню до матері. - Мам тобі потрібна допомога? - Так, розклади усі столові прибори на стіл. - Добре уже іду. Дівчина підійшла до шухляди і витягла білосніжну скатертину і пішла до столу. Вона розтелила скатертину і взялася за розкладання приборів. Коли дівчині залишилось всього декілька приборів їй хто затулив очі долонями. - Цікаво хто ж це може бути?! - Джулі ти, що мене не впізнаєш? - А то це ти бабусю Марі. - Звісно, що я. - відповіла бабуся. - А де ж ти поділа дідуся Мішу? - Та як де? Он він у вітальні із татом та бабусею і дідусем спілкується. - Аа ясно, то я зараз теж до них приєднаюсь. - Добре чекаємо. Бабуся попрямувала у вітальню, а дівчина на кухню. - Мам я розклала прибори. - Добре. - Там приїхали бабуся Марі та дідусь Міша. - Це ж чудово. Піди привітайся із ними. - Я власне із бабусею уже привіталась. - А з дідусем? - Я саме іду з ним привітатись. Дівчина вийшла із кухні і попрямувала до вітальні. Вона уже доходила до кімнати. Як почула веселі жарти та сміх. - Я бачу ви не сумуєте. - з посмішкою сказала іменинниця. - Звісно ми не сумуємо. - Нам весело. - відповіли вони. - Це добре.
- Джулі ми із дідусем приготували для тебе подарунок. Він у твоїй кімнаті. - сказали бабуся Марі та дідусь Міша. - Мені цікаво, що ж це за подарунок, що ви його аж у кімнату віднесли. - Побачиш.
Дівчина попрямувала до своєї кімнати. Вона зайшла у кімнату і замітила біля дивану упаковану велику коробку. Вона підійшла і відрикрила упаковку. Яке було її здивування коли вона побачила мольберт та фарби, а ще там вона побачила картину вишиту бісером. На картині було зображено пару молодих людей. Дівчина віднесла подаркунки до шафи із першим мольбертом і всі інші подаровані речі вона теж поклала до шафи. Дівчина спустилась до вітальні і сіла біля батька. - Джулі так, що ж тобі подарувала бабуся Марі і дідусь Міша? - запитав батько. - Ви ніколи не повірите, що. - Так Джулі нам уже самим цікаво, що ж це за подарунок. - відповіли бабуся Аня і дідусь Іван. - Мольберт, фарби і картину вишиту бісером. Тато, бабуся Аня та дід Іван почали видавати посмішку. - Яке співпадіння. Ми теж онучці подарували мольбер та фарби. - відповіла бабуся Аня. - Ну нічого буде про запас. - відповів дідусь Міша і почав сміятись разом із усіма. Вони весело сиділи у вітальні.
Через деякий час прийшли хресний та хресна. Хресний подарував золотий браслет та перстень, а хресна плаття ніжно рожевого кольору. І буквально після хресних прийшли її дядько із жінкою. Вони подарували їй плаття та косметику. Дівчина і не сподівалась, що отримає стільки подарунків. Коли матір закінчила усі приготування вона покликала усіх за стіл. Усі сиділи за столом гостились. Бабусі запитали дівчину: - А коли друзі прийдуть тебе привітати? - Для них я у неділю роблю вечірку. Рідні веселились. Кожен із рідних привітав дівчину говорячи тост. За столом панувала весела атмосфера. Час за застіллям летів швидко. І ось матір винесла торт. Дівчина здула свічі і згадала бажання. Рідні почали потроху розходитись. Вони б залишились і ще але на годиннику уже дванадцята ночі. Джулі почувалася щасливою, адже ввесь свій День Народження провела у колі найрідніших людей. Багато фотографій будуть гарною згадкою про її шіснадцятиліття. Дівчина допомогла матері прибрати. Потім вона пішла у душ, а після душу вона поринула у царство морфея.