– І звідки ви про все це довідалися? Схоже, ви знаєте все до найменших дрібниць.
– Не знаю й ніколи не знав, – стримано відповів патрицій. – Усе це, докладаючи чималих зусиль, по крихті зібрав мій батько і трохи доповнив я сам. Основа цієї історії дещо непереконлива і надбудова була вигадана, щоб заповнити величезні прогалини. Але я переконаний, що по суті все достеменно.
– Вас легко переконати.
– Хіба? На це пішло сорок років досліджень.
– Гм. Я міг би вирішити це питання за сорок днів. Справді, мені слід це зробити. Тільки інакшим чином.
– І як ви це зробите?
– Дуже просто. Стану мандрівником, знайду цю Фундацію, про яку ви кажете, і побачу її на власні очі. Кажете, що їх дві?
– Записи свідчать про дві. Знайдені докази підтверджують існування лише однієї, що цілком зрозуміло, бо друга перебуває на іншому кінці довгої осі Галактики.
– Ну що ж, відвідаємо найближчу. – Генерал підвівся, поправляючи ремінь.
– Ви знаєте, куди летіти? – спитав Барр.
– Орієнтовно. У записах колишнього намісника, того, якого ви успішно вбили, є підозрілі розповіді про далеких варварів. Насправді він видав одну зі своїх дочок заміж за варварського принца. Я розшукаю шлях.
Він простягнув руку.
– Дякую вам за гостинність.
Дуцем Барр торкнувся його руки самими пальцями і церемонно вклонився.
– Ваш візит був для мене великою честю.
– Що ж стосується інформації, яку ви мені дали, – продовжив Бел Ріос, – я поміркую, як вам віддячити, коли повернуся…
Дуцем Барр покірно провів гостя до дверей і тихо сказав услід наземній автівці, що вже рушила:
– Якщо повернетеся…
2. Чарівники
ФУНДАЦІЯ – …Через сорок років після розширення на Фундацію чигала загроза з боку Ріоса. Легендарні часи Гардіна та Меллоу минули, а разом із ними – і певна сміливість та рішучість…
У кімнаті, розташованій у такому місці, куди не міг потрапити ніхто сторонній, було четверо чоловіків. Вони обмінялися швидкими позирками, а потім повсідалися навколо столу, що стояв між ними. На ньому стояли чотири пляшки і стільки ж повних склянок, але ніхто їх не чіпав.
Потім чоловік, який сидів найближче до дверей, простягнув руку і почав стукати пальцями по столу, вибиваючи повільний безглуздий ритм.
Він сказав:
– То що, так і будете сидіти й вагатися? Чи не все одно, хто перший говоритиме?
– Тоді кажи ти, – сказав здоровезний чолов’яга, який сидів навпроти, – ти той, кого це має турбувати найбільше.
Сеннетт Форелл безгучно захихотів.
– Це тому, що ви думаєте, ніби я найбагатший. Ну… або очікуєте від мене, що я продовжу, оскільки вже почав. Гадаю, ви не забули, що саме мій Торговий Флот захопив їхній розвідувальний корабель.
– У вас найкращий флот, – сказав третій, – і найкращі пілоти, тобто це означає, що ви найбагатший. Це був страшний ризик, і для когось із нас він міг бути ще більшим.
Сеннетт Форелл знову пирхнув.
– Вміння ризикувати я успадкував від свого батька. Зрештою, вирішальним в управлінні ризиком є те, що його виправдовує. І якщо вже мова про це, зверніть увагу на той факт, що ворожий корабель був ізольований та захоплений без втрат для нас і до того, як встиг попередити інших.
Про те, що цей Форелл був далеким родичем покійного великого Гобера Меллоу, знали в усій Фундації. Так само спокійно ставилися до того, що він був позашлюбним сином Меллоу.
Четвертий чоловік крадькома кліпав очима. З його тонких губ виповзли слова:
– У нас немає приводів для тріумфу через це захоплення маленьких кораблів. Швидше за все, воно тільки розгніває цього молодика.
– Гадаєте, йому потрібні приводи? – зневажливо докинув Форелл.
– Саме так. А цей випадок може заощадити йому час на пошук таких приводів. – Четвертий чоловік говорив повільно: – Гобер Меллоу діяв інакше. І Сальвор Гардін теж. Вони не перешкоджали іншим ставати на непевний шлях насильства, а самі в цей час маневрували впевнено і спокійно.
Форелл знизав плечима.
– Цей корабель довів свою цінність. Нас привабила його дешевизна, і ми продали його з прибутком для себе. – У його словах лунало задоволення вродженого торгівця. Він продовжив: – Цей молодик – зі старої Імперії.