Чоловіки нахилилися над столом.
Капітан оголосив:
– Бунт почнеться увечері в околицях палацу. Уникайте бійок. Оголосіть тривогу, а тоді тікайте. Поки палацова варта зорієнтується або… хоча б відволічеться…
Із того дня почалася підготовка, що тривала місяць, і капітан національного флоту Ген Прітчер, який став змовником, за своїм соціальним статусом опинився ще нижче, ставши «вбивцею».
Капітан Прітчер був у самому палаці і відчував у душі якусь похмуру радість. Ретельна перевірка системи сигналізації зовні виявила, що всередині є лише кілька охоронців. За цих обставин це означало, що охорони немає взагалі.
План поверху чітко вимальовувався у його пам’яті. Він сам виглядав як кольорова цятка, що нечутно рухалася пандусом, застеленим килимами. Піднявшись нагору, він притиснувся до стіни і чекав.
Перед ним були невеликі зачинені двері колишніх покоїв мера. За цими дверима має бути мутант, що вщент розбив тих, кого вважали непереможними. Він прийшов рано – до вибуху бомби залишалося ще десять хвилин.
П’ять із них минуло, але досі не було чутно ані звуку. Мулові залишалося жити п’ять хвилин… Так само, як і капітанові Прітчеру…
Він зробив крок вперед, зважаючи на раптовий імпульс. План має вдатися. Коли вибухне бомба, палац розлетиться на шматки – увесь палац. До дверей лишилося десять ярдів, дрібниця. Але він хотів побачити, як загине Мул, з яким разом загине він сам.
Звівши руку, він зухвало постукав у двері…
І вони відчинилися, випустивши назовні сліпуче світло.
Капітан Прітчер завагався, але швидко схаменувся. Похмурий чоловік, що стояв у центрі кімнати перед акваріумом, ледь підвів голову.
Він був у понурій чорній формі. Коли він випадково стукнув по акваріуму, той загойдався, і з глибини швидко метнулася до нього пурпурова риба з помаранчевими плавцями.
Чоловік сказав:
– Заходьте, капітане!
Маленька металева кулька під язиком капітана зловісно набрякла – він знав, що фізично втримати її неможливо. Але це була остання хвилина його життя.
Чоловік у формі сказав:
– Краще виплюньте цю дурну кульку, щоб вам легше було розмовляти. Вона все одно не вибухне.
Минула хвилина, і капітан повільно нахилив голову й виплюнув вологу сріблясту кульку на долоню. Розлютившись, він щосили жбурнув її в стіну. Зблиснувши у повітрі, вона відскочила із різким брязкотом, не завдавши жодної шкоди.
Чоловік у формі знизав плечима.
– Ось і все. В будь-якому разі вона не принесла би вам жодної користі, капітане. Я не Мул. Вам доведеться вдовольнитися його намісником.
– Як ви дізналися? – ледь чутно пробурмотів капітан.
– У цьому винна наша ефективна система контррозвідки. Я можу назвати кожного члена вашої маленької банди, кожен запланований вами крок…
– І ви не захотіли втрутитися?
– Чому б і ні? Це було однією з моїх головних цілей – розшукати вас і ще декого. Особливо вас. Я міг би взяти вас ще кілька місяців тому, коли ви були робітником на заводі у Ньютоні, але вирішив зачекати. Якби ви самі не запропонували план замаху, один із моїх людей щось би вам підказав. Результат виявився вельми драматичним і напрочуд кумедним.
Погляд капітана став суворим.
– Я теж так вважаю. То що, це кінець?
– О ні, це лише початок. Сідайте, капітане. Хай героїзмом втішаються дурні, які ним захоплюються. Капітане, ви здібна людина. За наявною у мене інформацією, ви були першим на Фундації, хто збагнув міць Мула. І відтоді ви самі, доволі зухвало, почали цікавитися раннім періодом його життя. Ви були одним із тих, хто викрав його блазня, якого, до речі, досі не знайшли. За це з ними порахуються. Природно, що ваші здібності були належно оцінені, а Мул не схильний боятися здібних ворогів, оскільки може зробити їх друзями.
– От чому ви були таким обережним. О ні!
– О так! Це й було метою сьогоднішньої комедії. Ви розумна людина, однак ваша маленька змова проти Мула жалюгідно провалилася. Це і змовою не виглядає. Хіба під час військового вишколу вас не вчили полишати кораблі у безнадійних ситуаціях?
– Спочатку треба довести, що вона безнадійна.
– Доведемо, – ввічливо запевнив його намісник. – Мул завоював Фундацію. Вона швидко стане засобом для досягнення його важливіших цілей.
– Яких цілей?
– Завоювання всієї Галактики. Возз’єднання всіх розрізнених світів у межах нової Імперії. Втілення мрії вашого Селдона, тупий ви патріоте, на сімсот років раніше до того, як він сподівався це побачити. І ви можете допомогти нам у цьому.