Выбрать главу

У тому листі, що його для Дзендзі довелося перекладати з англійської на японську, 'Макінтош висловився так: «Використаймо цей шанс, аби по-справжньому пізнати один одного».

Що він хотів одержати від 'Дзендзі — можливо, в Юкатані, а вже напевне під час «Круїзу віку до витоків природи», — то це його підпис на угоді, за якою він, 'Дзендзі, очолить нову корпорацію, чиїми фондами орудуватиме Макінтош.

Як і Джеймс Уейт, 'Макінтош теж був своєрідний рибалка. Він розраховував на величезний улов вкладників, для яких за наживку правитиме не ярлик на сорочці, а ім'я японського комп'ютерного генія.

І ось тепер мені здається, що моя розповідь завдовжки в мільйон років від початку до кінця не дуже й змінюється. І на початку її, і в кінці я, виявляється, розповідаю про людські істоти, незалежно від розміру їхнього мозку, як про рибалок.

Отже, надворі листопад, і подружжя Хірогуті — в Гуаякілі. За порадою Макінтоша, Дзендзі збрехав своєму начальству щодо запланованого маршруту. Він дав зрозуміти, що робота над «Мандараксом» виснажила його і вони з Хісако хотіли б побути кілька місяців разом, у відлюдному місці, де ніщо не нагадувало б про комп'ютери і де нема ніякого зв'язку з навколишнім світом. 'Дзендзі втовкмачив у великі мозки своїх босів таку дезинформацію: він, мовляв, найняв шхуну з командою, і на цій шхуні, назву якої повідомляти не бажає, вийде з одного мексіканського порту, назву якого також повідомляти не бажає, й вирушить у круїз по островах Карібського моря.

І, хоча список майбутніх учасників «Круїзу віку до витоків природи» був широко розрекламований, керівники компанії 'Дзендзі так і не дізналися, що найплідніший їхній службовець разом із дружиною теж будуть на борту судна. Як і Джеймс Уейт, подружжя Хірогуті подорожувало під вигаданим прізвищем.

І, знову ж таки як і Джеймс Уейт, вони наче здиміли! Хто б їх не шукав, знайти не зміг би. Адже будь-який такий пошук, організований великим мозком, був би націлений навіть не на той материк.

12

Сидячи в своєму номері поряд із номером Мері Хепберн, подружжя Хірогуті півголосом перемовлялося про те, що Ендрю Макінтош — справжнісінький маніяк. Це було, однак, перебільшення. Макінтош був чоловік таки пожадливий, невгамовний і безцеремонний, але аж ніяк не божевільний. Більшість із того, що його великий мозок вважав за реальність, справді відбувалося. Коли він вивозив Селіну з Казашкою та подружжя Хірогуті з Меріди до Гуаякіля своїм приватним літаком «Лірджет», якого сам і пілотував, то вже знав, що в місті буде введено воєнний стан чи щось таке, і всі магазини буде зачинено, і на вулицях вештати-меться дедалі більше голодного люду, і «Баійя де Дарвін» скоріше за все не вийде в плавання за розкладом, і багато чого ще.

Засоби зв'язку, які він мав у своєму юкатанському особняку, давали б йому змогу бути повністю в курсі подій і в Еквадорі, і бозна-де ще, якби це його цікавило. Водночас він тримав подружжя Хірогуті, на відміну від своєї незрячої доньки, можна сказати, в цілковитому невіданні щодо того, чого їм слід чекати.

А справжньою метою його приїзду до Гуаякіля, яку він відкрив знову ж таки дочці, а не японському подружжю, було скупити якнайбільше еквадорських активів за викидними цінами, в тому числі, коли пощастить, і готель «Ельдорадо», й «Баійю де Дарвін», і золоті копальні, й нафтопромисли, й багато чого ще. Ба більше, він мав намір міцніше прив'язати до себе 'Дзендзі Хірогуті, позичивши йому гроші, аби той став співучасником деяких знадливих починань, що перед ними відкривались, а отже, як і він сам, Макінтош, одним із найбагатших володарів нерухомості в Еквадорі.

Макінтош попросив подружжя Хірогуті залишатись у своєму номері в «Ельдорадо» — невдовзі він, мовляв, принесе їм чудові новини. Він уже кілька годин сидів біля телефону, обдзвонюючи еквадорських фінансистів та банкірів, і новини, які збирався принести, стосувались того, які саме підриємства вони з Хірогуті за день-два зможуть назвати своїми.

А насамкінець він збирався вигукнути: «І к бісу цей „Круїз віку до витоків природи“!»

Подружжя Хірогуті вже навіть не сподівалося почути від 'Ендрю Макінтоша хоч якісь добрі для себе новини. Обоє щиро вважали його навіженим, і це помилкове судження за іронією долі навіяло їм власне дітище Дзендзі — його «Мандаракс». Вже існувало десять таких комп'ютерів — дев'ять у Токіо, а десятого 'Дзендзі прихопив із собою в круїз. «Мандаракс», на відміну від «Гокубі», міг не лише перекладати, а й із неабиякою точністю діагностувати тисячу найпоширеніших хвороб, на які страждала homo sapiens, зокрема й дванадцять різновидів нервових розладів.