— То що ти хочеш? — не стримався майор Савич.
— Таких поразок я не боюся! Але й того, що я схожий на маму і що командир лінкора «Октябрьская революция» наворожив мені вийти з цієї війни живим, замало. Мене таки можуть пристукнути, не зважаючи на згадану «броню». І я не хотів би не поділитися з товаришем генералом тим, чим живу нині як радист…
— Говоріть, Галко, — примружив очі Петро Петрович.
— І скажу… — ковтнув я слину, бо пересохло в роті. — Нас, радистів, вчать виходити на зв'язок за умови, коли антена має бути дванадцять чи двадцять чотири метри і, звичайно, спущена з дерева. Ще краще, коли те дерево на галявині, на пагорбі…
— Вас так учать, — ствердив майор Савич:
— Я теж переконався — чим вище антена, тим краще мене чули, — сказав і Короп, який під час навчання уже виходив на тренування.
— Уявімо собі, що ми приземлилися десь під Тарту, або поблизу Риги, чи на кордоні із Східною Пруссією. Віддаль звідти до Ленінграда — триста, п'ятсот і навіть сімсот кілометрів. П'ятсот кілометрів, себто п'ятсот тисяч метрів… — міркував я вголос.
— На біса тобі арифметика? — спитав старший лейтенант Іван.
— Щоб довести мізерність висоти антени під час роботи на коротких, повторюю, на. коротких хвилях, якщо вона буде піднята навіть на найвищу в тамтешніх лісах сосну!.. Що ті метри проти півмільйона метрів віддалі між рацією моєю і Центром? Що ті метри, коли короткі хвилі одразу шугають у небо, до шару Хівісайда, щоб потім відштовхнутися і стрибати навколо земної кулі?! Віриться мені, переконаний у цьому, що Центр почує мене і з тисячі кілометрів, якщо я покладу ті антени тільки на кущ.
— Ну й-ну?! — сердито сказав хтось з наших.
— Однак на практичних заняттях з вашої затії нічого путньоґо не вийшло? — зауважив Петро Петрович.
— Так точно. Але наша вілла на Неві була у такому кілометровому відношенні до моєї рації на Карельському перешийку, як наш «Север» буде у ворожому тилу до найближчого штабу німецької дивізії чи корпусу. Полк не вважатимемо. У полку пеленга немає. Я хочу сказати, що там німці мене чутимуть так само погано, як і тут, в особняку, свої, коли на півтора десятка кілометрів працював на низькій антені. І все це я перевірю вже на своєму першому радіосеансі з німецького тилу.
— Ти хочеш штучно зробити «мертву зону»? — запитав майор Савич.
— Не знаю, як це буде називатися. Важливо те, що надповерхнева радіохвиля погасне у болоті, у лісі, звідки я триматиму зв'язок із Центром.
— Знайшовся і в нас Марконі й Попов в одній особі! — пожартував Андрій Савич. — Якби було так насправді, то цьому б вас і вчили на радіокурсах.
— Звичайно, — втрутився Кудрявий, — бути небаченим і нечутим для ворога — правило у розвідників.
— Але в тому разі, коли ті розвідники активно працюють, діють, — підказав, приставивши долоню до рота, Петро Петрович. — Можна бути непочутим і непобаченим, сховавшись у ведмежу берлогу…
— Я саме і тверджу про активність у роботі! — весь зашарівся і почервонів Кудрявий. — Та сліди свої на снігу ми будемо намагатися замести, замаскувати. Але ж ефір — не сніг! Ефір відкритий для всіх.
— Це ви кажете правду. До речі, хто у вас начальником штабу групи? — раптом поцікавився Петро Петрович.
— Ще не призначили. Заступник командира є! — відповів за Кудрявого майор Савич.
— Начальником штабу вашої розвідгрупи буде старший лейтенант Галка, — сказав генерал і, стишивши голос, додав: — Я теж не дуже впевнений, що вам, Галко, пощастить якось замести свої сліди в ефірі. Але спробувати треба.
— Спробую, товаришу генерал, заради роботи, на яку полетить наша група, заради усіх нас! — рішуче відповів я.
— То нехай вам щастить! — благословив генерал.
— Дозвольте, Петре Петровичу!.. — втрутився Кудрявий. — Судячи з того, що нас десантуватимуть під Псков, у розташування лінії «Пантера», це означає, що наші війська з-під Ленінграда й Новгорода, коли розпочнуть наступ, повинні з ходу пройти й оборонну смугу «Пантера» і взяти Псков?
— Все залежить від нас, від наміру противника на цьому фронті, від активності партизанів і, звичайно, від нашої агентурної розвідки. Незаперечним є те, що ми покінчимо з блокадою у найближчі тижні і війська нашого фронту вийдуть на оперативний простір. Назовемо умовно цю операцію «Нева-2». Ваша група — учасник цієї історичної операції.