Game over

_{- Чому не допомагає?}

_{- Я пробував, не виходить. Треба спочатку гарненько приготуватися: пристріляти, патрони підібрати, не поспішаючи прицілитися, вітер урахувати, ну і все таке інше… Ціла наука! Підлітаємо! Тримайся! Зараз відеокарту проходити будемо!}

_{Хлопці помчали якимись вузькими трубами, б’ючись то головою, то плечима. У темряві з’явилася невелика світла пляма. Бац! Бац! По одному приятелі вилетіли просто на середину невеликої кімнати.}

_{- Швидко! — Кадим смикнув Рикпета за рукав. — Стань за мною!}

_{Сам Кадим став збоку від дверей, направивши автомат на дверний отвір.}

_{На підлогу біля дверного отвору впала тінь. Кадим, попереджаючи товариша, підняв руку. Потім швидко присів і викотився просто у двері. Ду-ду-ду! — заблищали автоматні спалахи.}

_{Рикпет зі страхом підійшов до відкритих дверей. Там, розтягшись на підлозі, лежав хтось, одягнений у чорну форму. Раптом чорна фігура почала бліднути й за мить зникла.}

_{- У… Зараз у гравця друге життя почнеться. На початку їх три. Щоб швидше до геймовера дійти, треба його тричі бахнути на самому початку, тоді й додому можна.}

_{- Який геймовер?}

_{- Game over, кінець гри, зрозумів? Побігли!}

_{Не роздумуючи, Рикпет кинувся за Кадимом по коридору. З розгону вони влетіли в якийсь величезний світлий зал. Чик! Чик! Чик-чик! — засвистіли кулі, відбиваючи зі стінки штукатурку. Приятелі один за одним упали за невисокою перегородкою.}

_{- Давай я з того боку, а ти з цього! Він десь під дахом сховався. Виглянь обережно, спробуй його засікти.}

_{Поповзли в різні боки. Рикпет обережно висунув голову й подивився нагору. Під стелею щось спалахнуло, як запалений сірник, і відразу пролунав звук автоматної черги.}

_{- Ах ти ж… Граєшся… У нас, із автомата…}

_{Він підняв свою зброю й натис на спусковий гачок.}

_{Вогник умить згас, з-під даху, де нещодавно він спалахував, щось важко впало додолу. Рикпет широко разплющів очі. Він уперше в житті стріляв! Він у когось поцілив! Очі його наповнилися слізьми.}

_{Кадим уважно дивився на друга.}

_{- Гей, Рику, ти чого? Це ж глюк! Це ж гра, це ж не по-справжньому!}

_{Глюк, котрий лежав на підлозі, поступово почав танути і через кілька секунд зник повністю.}

_{- Бачиш? І нема його! Це ж гра!}

_{- Мабуть… Його нема, але я ж є! І я в нього стріляв! І поцілив! Стріляв, розумієш?}

_{- Він сам винен! Чого він сюди припхався? Місто будував би — ніхто б у нього не стріляв! Ти ж його сюди не кликав? А взагалі, нічого з ним не буде. Зараз він знову сюди прителіпається…}

_{Десь в іншому приміщенні пролунала люта стрілянина й вибухи двох гранат.}

_{- Чуєш? Знову приперся! Глюків лупить! Гайда, подивимося.}

_{Обережно підійшли до прочинених воріт і заглянули в сусіднє приміщення. Це був просторий зал з величезним, на всю стіну, темним вікном. У зал виходило п’ятеро дверей. Через єдині відкриті долітали звуки близьких автоматних черг.}

_{Не встигли вони зробити й двох кроків, як з відчинених дверей вискочив одягнений в чорне гравець. Кадим не розгубився й вихопив кинджал…}

_{Під стелею великими жовтими літерами спалахнув напис: «GAME OVER». Рикпет отямився вже в польоті. Уперше гра здалася зовсім не такою цікавою, як раніше, і йому страшенно захотілося додому. Він більше не хотів бути синім воїном злої чарівниці Гіреї. Його не тішили гарні обладунки, справжній автомат, гранати й кинджал. Він дуже захотів стати знову… Рикпет із жахом зрозумів, що він забув, як звали його в минулому житті!}

_{- Хто я?.. Як мене звали? Звідки я?..}

_{Відповіді не було.}

РОЗДІЛ 4 А в цей час…

_{У той час, коли Рикпет повертався до замку після першої гри, Гірея радилася зі своїм вірним слугою Голосом. Гірея у своїй незмінній бузковій сукні нервово ходила кабінетом. Що робив Голос — незрозуміло, бо тіла в нього не було. Кабінет чарівниці був величезний. Дві стіни повністю заставлені моніторами. Монітори, які стояли вздовж короткої стіни, працювали. На екранах виднілися чиїсь кімнати: то частина письмового стола, то шафа чи ліжко, десь частина вікна, наче монітори служили віконцями в реальне життя. Монітори, що стояли вздовж довгої стіни, були або вимкнені, або показували обличчя гравців, які борються з синіми воїнами.}