Пральна машинка розігрівається й починає плюхкати. Старлінг загортається у великий пляжний рушник і тупотить у вітальню. Повертається з двома привітними дюймами «Джека Деніелса» в склянці. Сідає на гумовий килимок перед пральною машинкою, притуляється до неї спиною в темряві, а теплий механізм вібрує й плюхкає. Вона сидить на підлозі, піднявши обличчя, кілька разів схлипує, а тоді з’являються сльози. Сльози печуть на щоках, стікають униз обличчям.
Побачення затримало Арделію Мепп до 12:45 ночі в довгій дорозі додому від Кейп-Мей. Перед вхідними дверима вона побажала йому солодких снів. Зайшовши у ванну кімнату, Мепп почула воду, гудіння в трубах — машинка перейшла до наступного циклу.
Вона пішла вглиб будинку і ввімкнула світло на кухні, яку ділила зі Старлінг. З кухні було видно пральню. Мепп побачила Старлінг, яка сиділа на підлозі з перев’язаною головою.
— Старлінг! Ох, крихітко.
Арделія швиденько присіла поруч.
— У чому річ?
— Мені прострелили вухо, Арделіє. Полікували на Волтер-Рід. Не вмикай світла, окей?
— Окей. Треба тобі дещо принести. Я нічого не чула, ми слухали касети в машині… розповідай.
— Арделіє, Джон загинув.
— Тільки не Джонні Бріґем!
І Мепп, і Старлінг були небайдужі до Бріґема, коли він був у них інструктором зі стрільби в Академії ФБР. Вони все намагалися розібрати татуювання крізь рукав його футболки.
Старлінг кивнула й по-дитячому витерла очі тильним боком руки.
— Евелда Драмґо й кілька «кріпів». Евелда його підстрелила. Ще вони вклали Бьорка, Маркеса Бьорка з БАТВЗ. Ми були в одній команді. Евелду встигли попередити, і телерепортери прибули на місце одночасно з нами. Евелда дісталася мені. Вона не хотіла здаватись, Арделіє. Вона не хотіла здаватись, а на руках тримала дитину. Ми вистрілили одна в одну. Вона померла.
Мепп ніколи не бачила, щоб Старлінг плакала.
— Арделіє, я сьогодні вбила п’ятьох людей.
Мепп сіла на підлогу поруч зі Старлінг і обійняла її за плечі.
Вони разом притулилися до гуркітливої пральної машинки.
— Як Евелдина дитина?
— Я змила кров, ніяких ушкоджень на шкірі не побачила. У лікарні сказали, що фізіологічно з ним усе гаразд. За кілька днів вони віддадуть його Евелдиній матері. Знаєш, що мені сказала Евелда наостанок, Арделіє? «Що, сучко, обміняймося рідинами?»
— Зараз дещо тобі принесу, — мовила Арделія.
— Що?
Розділ 3
Із сірим світанком прийшли газети й вранішні новини по кабельному.
Щойно Мепп повернулася з мафінами, то почула, що Старлінг заворушилась, і вони сіли дивитися разом.
CNN та всі інші мережеві канали викупили права на плівку, відзняту журналістами з гелікоптера WFUL. Надзвичайний матеріал, крупний план згори.
Старлінг подивилася єдиний раз. Їй треба було побачити, що Евелда вистрілила першою. Вона глянула на Мепп і побачила на її коричневому обличчі злість.
Тоді Старлінг побігла блювати.
— Важко на це дивитися, — сказала вона, коли повернулася — бліда, ледве тримаючись на ногах.
Як завжди, Мепп одразу перейшла до суті:
— Хочеш спитати, як я почуваюся через те, що ти вбила афроамериканку з дитиною на руках. Ось тобі відповідь. Вона вистрілила першою. Я не хочу, щоб ти померла. Але, Старлінг, подумай, хто стоїть за такою божевільною політикою. Чия дурна голова додумалася виставити тебе проти Евелди в тому проклятому місці, ніби ти можеш розв’язати всі проблеми з наркотиками якимись сраними пушками? Розумне рішення? Сподіваюся, ти поміркуєш, чи варто взагалі лишатися в тих котячих лапах, — Арделія зробила паузу, наливаючи чай. — Хочеш, я побуду з тобою? Візьму відгул.
— Дякую. Не варто. Зателефонуєш мені.
«Народне базікало», головний бенефіціант таблоїдного буму дев’яностих, видало екстрений випуск, який вийшов екстраординарним навіть за мірками цієї газети. Уранці, трохи пізніше, на ґанок кинули примірник. Старлінг натрапила на газету, коли вийшла подивитися, що то за грюкіт. Вона очікувала найгіршого, а отримала оце:
«АНГЕЛ СМЕРТІ: КЛАРІС СТАРЛІНГ, УБИВЧА МАШИНА ФБР», — кричав заголовок «Народного базікала», набраний сімдесят другим кеглем шрифту Railroad Gothic. Три фото на першій сторінці: Кларіс Старлінг в уніформі стріляє на змаганнях із пістолета 45-го калібру; Евелда Драмґо зігнулася на дорозі над дитиною, похиливши голову, мов Мадонна Чімабуе[11], з вибитим мозком; і знову Старлінг, кладе коричневе голе немовля на різницьку дошку між ножів, риб’ячих тельбухів і акулячої голови.
11
Cimabue (1240 — після 1302) — італійський живописець, передвісник Відродження, створював для храмів фрески, мозаїки, ікони.