- Дивися, - Рон захоплено переглядав свій розклад уроків, - у нас зараз «вікно», вільний урок... а тоді після перерви... а потім ще один по обіді... класно!
Вони повернулися до вітальні, майже порожньої, якщо не зважати на півдесятка семикласників. Серед них була й Кеті Бел - вона єдина залишилася зі складу тієї ґрифіндорської квідичної команди, гравцем якої Гаррі став ще в першому класі.
- Я так і думала, що тебе призначать, молодчина, - вона вказала на капітанський значок у Гаррі на грудях. - Скажи, коли прийти на пробу?
- Не мели дурниць, - здивувався Гаррі, - тебе не треба випробовувати, я за п’ять років вивчив, як ти граєш...
- Не починай з цього, - застерегла вона. - Ти не знаєш - ану ж з’явився хтось значно кращий за мене. Уже не раз так бувало, що розпадалися чудові команди, бо капітани не хотіли міняти старих гравців або брали своїх друзів...
Рон трохи занепокоївся й почав бавитися з ікластою тарілкою, що її забрала в четвертокласника Герміона. Тарілка облетіла вітальню, гарчачи й намагаючись погризти гобелени. Жовті очі Криволапика стежили за нею, а коли тарілка підлітала надто близько, він шипів.
Десь за годину хлопці неохоче покинули залиту сонцем вітальню й подалися в клас захисту від темних мистецтв, що був на чотири поверхи нижче. Чимось стурбована Герміона вже стояла там у черзі перед дверима зі стосом важких книжок.
- Нам на рунах завдали стільки домашньої роботи, - сказала вона Гаррі й Ронові, коли ті підійшли. - Реферат на тридцять сантиметрів, два переклади, а ще я повинна до середи оце все прочитати!
- Ганьба, - позіхнув Рон.
- Чекайте-чекайте, - образилася дівчина. - Можу закластися, що Снейп теж завалить нас роботою.
Тим часом відчинилися двері класу, і в коридор вийшов Снейп, жовтаве обличчя якого було, як завжди, облямоване розділеним навпіл чорним масним волоссям. Учні миттю стихли.
- Заходьте, - звелів він.
Гаррі оглянув клас. У ньому вже позначилася Снейпова особистість - стало похмуріше, ніж було досі, бо вікна завішували штори, а світло давали свічки. Стіни були прикрашені новими картинами, які зображали людей, що мучилися від болю, мали страшнючі рани чи дивно викривлені частини тіла. Учні мовчки посідали, розглядаючи темні й моторошні картини.
- Я вас не просив діставати підручники, - Снейп зачинив двері й сів за письмовим столом лицем до класу; Герміона швидко кинула примірник «Протистояння безлицим» назад у сумку, й запхнула її під стілець. - Хочу вам дещо сказати й вимагаю від вас цілковитої уваги.
Його чорні очі оглядали збентежені обличчя учнів, на лиці Гаррі вони затрималися на якусь частку секунди довше.
- Здається, цей предмет вам уже викладали п’ятеро вчителів.
«Здається, ніби це не ти, Снейпе, пильно стежив, як вони приходили і йшли, сподіваючись зайняти їхнє місце», - в’їдливо подумав Гаррі.
- Звісно, що всі ці вчителі мали власні методики і власні пріоритети. Враховуючи таку плутанину, я ще дивуюся, що так багато з вас спромоглися нашкребти позитивні СОВи з цього предмета. Мене ще більше здивує, якщо всі ви зумієте виконати завдання рівня НОЧІ, а вони будуть набагато складніші.
Снейп закрокував уздовж стіни, говорячи значно тихіше; учні вивертали шиї, щоб його бачити.
- Темні мистецтва, - сказав Снейп, - численні, різноманітні, мінливі й вічні. Боротьба з ними схожа на боротьбу з багатоголовою потворою, в якої щоразу, коли відрубують одну голову, виростає ще лютіша і ще розумніша голова. Це боротьба з чимось непостійним, невловним, незнищенним.
Гаррі не зводив зі Снейпа очей. Зрозуміло, що темні мистецтва треба поважати, як небезпечного ворога, але щоб говорити про них так, як говорив Снейп - з любов’ю й ніжністю?
- Тому засоби вашого захисту, - Снейпів голос почав набирати сили, - повинні бути не менш гнучкі й винахідливі, ніж ті мистецтва, які ви намагаєтесь подолати. Ці картини, - показав він на ті, повз які проходив, - наочно демонструють усе, що відбувається з тими, хто зазнав дії закляття «Круціатус» (він махнув рукою в бік відьми, що, як було видно, кричала від болю), відчув Цілунок дементора (скоцюрблений чаклун з порожніми очима лежав під стіною) або спровокував напад інферія (криваве місиво на землі).
- А ви самі бачили інферія? - писклявим голосом запитала Парваті Патіл. - Уже доведено, що він їх використовує?
- Темний Лорд використовував інферіїв у минулому, - відповів Снейп, - тому з високим відсотком імовірності можна припустити, що він це зробить знову.
Снейп пройшов до письмового стола уздовж другої стіни. Учні знову стежили за кожним його кроком, за кожним повівом його чорної мантії.