Ой з-за гори кам’яної
1. Ой з-за гори кам’яної
Голуби літають,
Не зазнала розкошеньки,
Вже літа минають.
2. Запрягайте воли сірі,
Коні воронії,
Доганяйте літа мої,
Літа молодії,
3. Ой догнали літа мої
На калиновім мості:
— Гей, вернітесь, літа мої,
До мене хоч в гості.
4. — Не вернемось, не вернемось,
Не маєм до кого:
Та було б нас шанувати,
Як здоровля свого.
Ой і зійди, зійди ти, зіронько вечірняя
1. Ой і зійди, зійди
Ти, зіронько вечірняя,
Ох, і вийди, вийди,
Дівчинонько моя вірная!
2. Рада б зірка зійти —
Чужа хмара та й наступає,
Рада б дівка вийти,
Та матуся її не пускає.
3. Ой зірочка зійшла,
Усе поле та й освітила,
А дівчина вийшла,
Козаченька та й звеселила».
4. Ой ти, козаче,
Ти, хрещатий барвіночку,
Хто ж тобі постеле
У дорозі постілочку?
5. «Ой стелиться мені
Широкий лист та бурковина,
А під голову
Голубая та жупанина».
6. Ой через межку
Зелений горошок та постелився,
Козак до дівчини
Через люди та й поклонився.
7. «Ой поклоніться,
Ой ви, добрі люде,
Нехай моїй милої
Там легенько буде.
8. Ой і поклоніться
Ви дівчині небозі,
А що мені добре
В далекій дорозі».
9. Ой ти, козаче,
Що ти думаєш, гадаєш,
Чому не женився,
Собі пари не шукаєш?
10. Ой як мені
Пароньки шукати,
Та не каже мати
Тебе, дівчино, брати.
11. Так каже мені мати,
Де штири воли брати,
Де штири волики
У два коники в дишлі —
А як же його любити,
Ой там за Дунаєм, крутим бережком
1. Ой там, за Дунаєм,
Крутим бережком,
Ой там розмовляє
Сокіл з козаком.
2. «Ой ти, соколоньку,
Ти братику мій!
Чи не був ти, брате,
В моїй стороні?
3. Чи не був ти, брате,
В моїй стороні,
Чи плаче, чи тужить
Дівча по мені?»
4. «Не плаче, не тужить, —
В постелі лежить,
Правою рукою
За серце держить…»
5. Ой прилетів сокіл
Та й сів на вікні…
«Добривечір, дівко!
Чи чуєш, чи ні?
6. Добривечір, дівко!
Приніс тобі вість:
Уже твій миленький
На подвір’ї єсть…»
7. Ой дівчина встала,
Як і не лежала,
Восковії свічі
Позажигала:
8. «Горіть, горіть, свічі,
І вдень і вночі:
Нехай я надивлюсь
Милому в вічі!
9. Де ж ти, мій миленький,
В дорозі ходив,
Що ти, мій миленький,
З личенька змарнів?»
10. «Через тебе, дівко,
Впав я в сухоти —
Ані вночі спання,
Ні вдень роботи!
11. Очі б може й спали,
Та ноги несуть:
Викохав дівчину,
Та люди беруть».