О. Г. Жаховський, фото 1919 р. Фото з приватної колекції автора
Залозний Никандр Семенович (3.11.1890-?), сотник, військовий льотчик. Народився у м. Харцизьк. Закінчив Севастопольську військову авіаційну школу (1916), з 2.08.1916 служив військовим льотчиком у 14-му корпусному авіаційному загоні, згодом — 30-го. У 1917 р. отримав звання штабс-капітана. Протягом 1918 р. служив у 2-му Подільському авіаційному дивізіоні Армії Української Держави, у складі якого в грудні відбув до Летунського відділу Галицької армії. Був військовим льотчиком, а з березня 1919 р. — командиром 2-ї летунської сотні Летунського відділу Галицької армії. У листопаді 1919 р. разом із Летунським відділом ГА перейшов до складу авіації Збройних сил Півдня Росії. З 19.11.1919 призначений до 6-го авіаційного дивізіону Збройних сил Півдня Росії, із яким пізніше евакуйований до Грузії. Подальша доля невідома (ЦДАВОУ. — Ф. 2188. — Оп. 2. — Спр. 136. — С. 15-зв-16; дані, надані російським істориком Маратом Хайруліним).
Н. С. Залозний, фото 1916 р.
Надане для публікації дослідником М. Хайруліним
Заславський Осип (6.02.1897-?), поручик, військовий льотчик. Народився у Тернополі. Закінчив реальну гімназію, під час Першої світової війни мобілізований до австро-угорської армії. Став військовим льотчиком, служив у 27-й та 23-й авіаційних ротах. 30.11.1918 вступив до Галицької армії; невдовзі відправлений до складу Летунського відділу і з наступного року служив у його 1-й сотні. Від 21.05.1919 — командир Летунського відділу Галицької армії. На почату 1920 р. залишив Летунський відділ і перейшов у кінноту. Станом на 5.03.1920 — ад’ютант штабу Кавалерійського полку 3-ї бригади ЧУГА. 6.04.1920 у складі своєї частини брав участь у повстанні проти більшовиків, а незабаром приєднався до армії УНР і був учасником її рейдів у Зимовому поході. Згодом служив у 5-й Херсонській дивізії. 24.08.1920 разом з іншим вояками-галичанами дістався до Чехословаччини. У 1920–1921 рр. перебував у складі Української бригади в Німецькому Яблонному та Йозефові. Подальша доля невідома (ЦДАВОУ. — Ф. 2188. — Оп. 2. — Спр. 136. — С. 15-зв 16; Ф. 2188. — Оп. 2. — Спр. 59. — С. 397-зв, 398).
Земик Рудольф (12.11.1891-?), поручик, льотчик-дозорець. Народився в Чернівцях. Закінчив політехнічний інститут, працював інженером, на початку Першої світової війни мобілізований до австро-угорської армії. 10.11.1918 вступив до Галицької армії, з грудня 1918 р. служив у Летунському відділі ГА, займався ремонтом літаків, як льотчик-дозорець брав участь у бойових польотах. Пізніше перебував на службі в 1-му Галицькому авіаційному загоні ЧУГА аж до його знищення 27.04.1920. Згодом опинився в Армії УНР, деякий час залишався в резерві управи її Повітряного флоту, потім перейшов до складу 5-ї Херсонської дивізії. 24.08.1920 разом з іншими вояками-галичанами перейшов на територію Чехословаччини. У 1920–1922 рр. служив в Українській бригаді у Німецькому Яблонному та Йозефові. Автор перших спогадів про Летунський відділ Галицької армії. Доля після 1922 р. невідома (ЦДАВОУ. — Ф. 2188. — Оп. 2. — Спр. 136. — С. 7-зв-8,15-зв-16; Земик Р. Дещо про літунство УГА//Український Скиталець. — 1922. — Ч. 13. — С. 9–11; Ч. 14. — С. 3–5; Ч. 15. — С. 4–5).
Золотов Павло (13.11.1892-8.11.1979), поручик, військовий льотчик. Народився у Таганрозі в родині донського козака та польки. У 17-річному віці захопився авіаційною справою, невдовзі втік з дому, дістався до Санкт-Петербурга, де влаштувався учнем механіка.