Чоловічок завбільшки з метелика
Я теж не росту, хоч завбільшки з метелика. Те, що надовго, має лишатися незмінним, щоб стати опорою для скороминущого, інакше ніщо не буде рости. Розплющ очі — і ти відчуєш, що вони в тебе бачать по-іншому, ніж хвилину тому.
Перевізник
Не хочу. Не хочу розплющувати очей і не хочу бути незмінним.
У відповідь він почув тихий сміх і зрозумів, що Чоловічок завбільшки з метелика покинув його, як завжди, коли надходив час прощання. Він сів і озирнувся кругом себе. «Я вас дуже прошу, — сказав Перевізник, — якою виглядала ріка з острова?»
Дитина
Її весь час затуляли дерева й кущі.
Жінка
Це було дуже гарно.
Чоловік
Набагато краще, ніж би її затуляв мур чи стіна.
Уріж, 1987 рік.