Він зупинився біля самих дверей, обвів поглядом репортерів та фотографів і сказав глухим голосом:
— Ну от. Що ви хочете знати?
Всі почали говорити разом. Гунвальд Ларсон підняв праву руку:
— Будь ласка, по черзі. Почніть ось ви. А тоді далі зліва направо.
Після цього перебіг прес-конференції був такий:
Запитання: Коли знайдено автобус?
Відповідь. Приблизно об одинадцятій годині десять хвилин учора ввечері.
Запитання: Хто його знайшов?
Відповідь: Один цивільний, який потім повідомив радіопатруль.
Запитання: Скільки осіб було в автобусі?
Відповідь: Вісім.
Запитання: Вони всі мертві?
Відповідь: Так.
Запитання: Як вони загинули?
Відповідь: На це запитання ще надто рано відповідати.
Запитання: Чи їхня смерть була наслідком якогось зовнішнього втручання?
Відповідь: Можливо.
Запитання: Чи є якісь сліди, які свідчили б про те, що там стріляли?
Відповідь: Так.
Запитання: Отже, їх усіх постріляно?
Відповідь: Можливо.
Запитання: Виходить, це справді масове вбивство?
Відповідь: Так.
Запитання: Чи вже когось арештовано?
Відповідь: Ні.
Запитання: Чи є якісь сліди або провідна нитка, що вказували б на когось конкретно?
Відповідь: Немає.
Запитання: Чи це жертви однієї і тієї самої особи?
Відповідь: Невідомо.
Запитання: Чи є якась ознака того, що там було більше як одна особа?
Відповідь: Немає.
Запитання: Як могла одна особа вбити вісім чоловік в автобусі, і ніхто не боронився?
Відповідь: Невідомо.
Запитання: Чи той, хто стріляв, був в автобусі чи надворі?
Відповідь: Пробоїни в шибках свідчать, що стріляли зсередини.
Запитання: Якою зброєю користувався вбивця?
Відповідь: Невідомо.
Запитання: Мабуть, у нього був автоматичний пістолет або карабін, правда?
Відповідь: Я не даю коментарів.
Запитання: Автобус тоді стояв на місці чи їхав?
Відповідь: Невідомо.
Запитання: Чи поліційні собаки напали на якийсь слід?
Відповідь: Тоді йшов дощ.
Запитання: То був двоповерховий автобус, так?
Відповідь: Так.
Запитання: Де знайдено вбитих: на верхньому поверсі чи на нижньому?
Відповідь: На нижньому.
Запитання: Усіх вісьмох?
Відповідь: Так.
Запитання: Чи жертви вже впізнані?
Відповідь: Ще ні.
Запитання: Чи хоч когось упізнали?
Відповідь: Так.
Запитання: Кого? Водія?
Відповідь: Ні, поліцая.
Запитання: Поліцая? Ви знаєте його прізвище?
Відповідь: Так. Це помічник слідчого Оке Стенстрем.
Запитання: Стенстрем? Той, що працював у комісії розслідування вбивств?
Відповідь: Так.
Кілька репортерів хотіли пройти до дверей, але Гунвальд Ларсон знов підняв руку:
— Я просив би вас не сновигати туди й сюди. Є ще які запитання?
Запитання: Ви вважаєте, що він там опинився випадково?
Відповідь: Невідомо.
Запитання: Я звертаюся до вас особисто. Ви вважаєте, що серед жертв випадково виявився один поліцай?
Відповідь: Я прийшов сюди не для того, щоб відповідати на особисті запитання.
Запитання: Чи помічник слідчого Стенстрем виконував якесь особливе завдання, коли це сталося?
Відповідь: Невідомо.
Запитання: Він учора ввечері був на службі?
Відповідь: Ні.
Запитання: Отже, він був вільний?
Відповідь: Так.
Запитання: Виходить, він опинився там випадково. Ви можете назвати прізвища ще якихось жертв?
Відповідь: Ні.
Запитання: У Швеції це перше масове вбивство. Але за кордоном протягом останніх років було чимало таких випадків. Чи вам не здається, що цей дикий вчинок міг бути навіяний чужим прикладом, скажімо, американським?