Б и ч о к. Та вгамуйся, не репетуй, ходім у господу, там і гроші дам!
М а р т и н. Ні в тин ні в ворота, судариня криворота! Гей, куме, пам'ятай приказку: «Коваль клепле, доки тепле!» Гляди, щоб і я не прохолонув!
Б и ч о к. А завтра ж на які похмелишся?
М а р т и н. Оце вже не твоє діло та й не попове, от що! Слухайте, голубе сизий, кумцю любезний, не будьте ви свинею, коли вас величають! Чуєте, де будьте, кажу, тим, що моркву риє!.. (Співа).
Давай п'ять рублєй, бо, як розсердюсь, не продам полових. Гей, Юдко! Іди сюди, бери чоботи, бери штани, бери, сорочку!»
Із шинку вибіга Юдко.
ЯВА 9
Ті ж і Ю д к о.
Б и ч о к (вийма гроші). Та на вже. що з тобою подієш!
М а р т и н. Отут поклади, біля мене!
Б и ч о к. Чи годиться ж хазяїнові та отак посереду вулиці валятись?
М а р т и н. Не чхай мені в ніс, нехай тобі біс! Сідай і ти рядом… Не хочеш? Ого-го, закопилив губу.
Ю д к о. Мартин Радивонович, неблагородно так!..
М а р т и н. Що? На гроші!
Ю д к о хоче взяти рукою.
Е, ні, не руками, а ротом достань з землі.
Ю д к о. Ви все з жартами, нехай будете здорові.
М а р т и н. Не хочеш? Я зараз піду у другий шинк!.. Чого доброго, а шинків у нас, слава тобі господи!..
Юдко нагнувся і взяв гроші ротом.
Ага, злякаюся? Стій же тая, доки я доспіваю. (Співає).
(Юдкові). Кивай, псявіро, оцим пальцем!.
Юдко кива.
То-то! (Промовчав). Тепер крути головою!
Юдко крутить.
То-то! (Співа).
Там він і досі висить, сердега! (Зітхає).. Юдко, підведи мене!
Юдко підводить.
Ти, може, думдюш, що я п'яний? Овва! Веди ж під руку, як архарея!..
Юдко взяв його під руку.
Гей, збирайсь, голота, Мартин гуляє! Пропив воли полові, почнемо з рябих!.. Ого-го, у Мартина ще буде на що пити, ще буде та й буде! Відчиняй, бісів капцане[2], двері!
Пішли у шинок.
Б и ч о к (один). Починай, Мартине, з рябих, а мені й на руку ковінька! Треба буде на всякий случай векселя заготовити, щоб підписав Мартин, то воно спокійніш буде! (Сіда на ганок). Засіла мені Олена в голову, мов цвяшок! Та чи вже ж вона втече з моїх рук? (Подумав). Коли б мені Андрія куди-небудь запроторити, тоді б інша річ була!.. Тільки б мені його з села випровадити!. Хіба звернути на нього яку провину та становому шепнути? Що ж, хіба то великого заходу коштує? У мене на тім тижні коняку украдено, скажу, що Андрій украв, і свідки знайдуться!.. Я їх цілий десяток куплю!.. І суддя свій чоловік, я ж йому немалу суму дав у позику!.. Становий — кум мій!.. А як і вище піду, то є чим руку позолотити!..
ЯВА 10
І в а н П а в л о в и ч і А н д р і й К у г у т.
І в а н П а в л о в и ч (побачив Бичка). Слихом слихать, Йосипа Степановича у вічі видать!
Б и ч о к (убік). От чортяка тебе принесла! Ще чаю попросить… А мені з тебе користі, як з бика молока. (До нього). Яким це вас вітром занесло?
І в а н П а в л о в и ч (чоломкається з ним). Діла, діла! Аж голова тріщить од тих ділові.. Тут чоловічка хочу найняти, та от ніяк до совокупності не проізойдьом!..
Б и ч о к. Якого ж чоловічка, чи не Андрія?
А н д р і й. Та мене ж!
Б и ч о к (убік). Поможи, боже, воно без гріха ще Краще! (Зрадів). Так чого ж тут? Милості просю до господи!
І в а н П а в л о в и ч. Значить, даю йому на год вісімдесят! А робота яка: наглядать за хазяйством і всякою процедурою; значить, будем так говорить, за прикажчика беру.
Б и ч о к. Та вам кращого робітника, як Андрій, то й не знайти! І чесна людина, така чесна!.. Вже я вам за його у поруку!
І в а н П а в л о в и ч. Чув, чув од людей! Звісно, я не стану жбурлять копитал так, заради бога, бо то трудове. Я, значить, посовітувався тут з деякими хазяїнами, ну і… А мені такого чоловіка і треба, щоб він не лежень був і у хазяйстві за всяким сословієм щоб було як своє око! (До Андрія). Одначе спитай хоч і Йосипа Степановича, чи дасть тобі тепер хто більшу ціну?