ГОЛОВНІ ДІЙОВІ ОСОБИ
ЕКІПАЖ ЗОРЕЛЬОТА
«ТЕМНЕ ПОЛУМ’Я»
Начальниця експедиції,
історик
ФАЙ РОДІС
Командир зорельота,
інженер анігіляційних установок
ГРІФ РІФТ
Астронавігатор-І
ВІР НОРІН
Астронавігатор-ІІ
МЕНТА КОР
Інженер-пілот
ДІВ СІМБЕЛ
Інженер броньового захисту
ГЕН АТАЛ
Інженер біологічного захисту
НЕЯ ХОЛЛІ
Інженер обчислювальних
установок
СОЛЬ САЇН
Інженер зв’язку і зйомок
ОЛЛА ДЕЗ
Лікар зоряного флоту
ЕВІЗА ТАНЕТ
Біолог
ТІВІСА ХЕНАКО
Соціолог-лінгвіст
ЧЕДІ ДААН
Астрофізик і планетолог
ТОР ЛІК
ПЕРСОНАЖІ ПЛАНЕТИ ТОРМАНС
Голова Ради Чотирьох,
Володар планети
ЧОЙО ЧАГАС
Його заступники
ГЕН ШІ
ЗЕТ УГ
КА ЛУФ
Дружина Чойо Чагаса
ЯНТРЕ ЯХАХ
Коханка Чагаса
ЕР ВО-БІА
Інженер інформації
ХОНТЕЕЛО ТОЛЛО
ФРАЕЛЬ (ТАЕЛЬ)
Начальник «лілових»
ЯН ГАО-ЮАР (ЯНГАР)
Дівчина Торманса
СЮ АН-ТЕ (СЮ-ТЕ)
Ватажок «кжи»
ГЗЕР БУ-ЯМ
«Ді Пхі Юй Чхоу — земля, народжена в годину Бика (інакше — Демона, о другій ночі)».
(Старий китайсько-російський словник єпископа Інокентія. Пекін, 1909)
ПРОЛОГ
У школі третього циклу розпочався останній рік навчання. Наприкінці його учні під керівництвом уже вибраних менторів повинні були спробувати повторити подвиги Геркулеса. Готуючись до цього, юнаки й дівчата з особливим інтересом проходили огляд історії людства Землі, особливу увагу приділяючи вивченню ідейних помилок і хибного напряму соціальної організації суспільства на тих ступенях його розвитку, коли наука досягла рівня, який дозволив керувати долею народів і країн спершу малою мірою, а потім повністю. Історія людей Землі порівнювалась із безліччю інших цивілізацій на далеких світах Великого Кільця.
Голубі рами з опалесціюючими шибками вгорі були відчинені. За ними ледь чувся хлюпіт хвиль і шелест вітру в листі — вічна музика природи, що настроює на спокійні роздуми. Тиша в класі, вдумливі ясні очі… Учитель щойно закінчив свою лекцію.
Безшумно опустивши штори над великими екранами і натиском кнопки примусивши стереопроектор ТВФ[1] сховатися під кафедру, він сів і глянув на клас, милуючись зосередженими. обличчями. Очевидно, лекція вдалася, хоч як важко було поєднати мале й велике, могутній злет людства й безодню його страждань у минулому, зворушливі швидкоплинні радощі окремих людей і грізні катастрофи держав.
Учитель знав — після мовчання посиплються запитання, тим допитливіші, чим сильніше зачепила молоду душу змальована ним історична картина. Чекаючи цих з. апитань, він намагався вгадати, що сьогодні найбільш зацікавило учнів, а що могло лишитися незрозумілим… Мабуть, психологія людей у важкі епохи переходу від нижчих суспільних форм до вищих, коли віра в благородство і чесність людини, в її світле майбутнє роз’їдалась нагромадженням брехні, безглуздої жорстокості. й страху. Сумніви надавали снаги борцям за перетворення світу або ж робили їх байдужими до всього, ледачими циніками. Інакше чим пояснити оті почварливі масові психози наприкінці ЕРС — Ери Роз’єднаного Світу, що призводили до знищення культури і винищення кращих? Модель ЕРЗ — Ери Рук, які Зустрілися — безмірно далека від усього, пов’язаного з історично напруженою нервозністю і страхами минулих часів…
Думки вчителя урвалися, коли з-за столиків у різних рядах одночасно підвелися дівчина і юнак, схожі.одне на одного манерою широко відкривати очі, від чого обоє мали здивований вигляд. Вони переглянулись, і юнак підняв руку долонею вгору — жест запитання.
— Чи правильно сказати, що весь історичний досвід стверджує неминучу перемогу вищих форм над нижчими як у розвитку природи, так і в зміні? — почав юнак.
— Правильно, Ларк, якщо виключити особливі збіги обставин, дуже рідкісні, як і все те, що виходить за межі великого діалектичного процесу усереднення, — відповів учитель.
— Наприклад, випадок із Зірдою, чиї мертві руїни поросли чорними маками? — запитала Пуна, витягуючись на весь невисокий зріст.