— Як щодо цього? Чи не варто мені також додати до компанії Еміля Куфельда та Густава Штреземана? Адже гуртом дешевше.
— На твоєму місці я б поставився до цієї справи трохи серйозніше. Я зараз не жартую.
— То що це взагалі означає? Що Шарлі буде звільнено, тільки коли Ґольдштайну буде винесено вирок? Ти хочеш її зачинити десь на пів року?
— Буде достатньо, якщо Ґольдштайна нарешті заарештують і офіційно звинуватять у згаданих справах, — Торнов зустрівся поглядом з Ратом. — Тож від тебе залежить, як довго бідолаха буде під замком. Але на твоєму місці я б поспішив!
— Горе тобі, якщо впаде хоч волосина з її голови!
— Її ніхто не скривдить. Ми не нападаємо на жінок. Хоча, — сказав Торнов, — вона може деякий час не спати, що в довгостроковій перспективі трохи погано для здоров’я. Як я вже сказав, тобі варто поспішити.
Рат подивився на кандидата в комісари. Що це була за людина? Чому він це робив?
— Тобі це ніколи не зійде з рук! — сказав він.
Торнов засміявся.
— Твоя знайома теж так казала. Ви обоє помиляєтеся. Ви не знаєте, які у нас зв’язки. Тож раджу тобі бути обережним.
Рат похитав головою, не знав, що ще сказати.
— О, і ще одне... — Торнов посміхнувся своєю посмішкою, яка цього разу здалася Рату усмішкою диявола. — ...трохи дивно казати це поліцейському, але, звичайно, це стосується і нашого випадку: ані слова поліції, якщо ти хочеш знову побачити свою дівчину живою і не хочеш жодних проблем. Ми вирішимо все між собою!
Рат залишив Торнова й вийшов з туалету. Він грюкнув дверима так сильно, як тільки міг.
Ернст Геннат сидів на терасі «Кафе Йості»{110} перед своїм аґрусовим тортом і не розумів, що відбувається. Найчастіше він сам пригощав тортами своїх підлеглих, навпаки це траплялося досить рідко.
— Ви ж не хочете мене підкупити, пане інспекторе?
— Не хвилюйтеся. Мені б ніколи не прийшла в голову така ідея. Насолоджуйтесь, пане директоре.
Рат тільки взяв з собою капелюх і пальто, а потім вийшов із кабінету, не сказавши жодного слова ані Ґрефу, ані секретарці. Хай Торнов їм усе пояснює. Перед виходом зі штабу він відвідав комісаріат реєстрації автомобільного транспорту. Інформація, отримана від його особливого друга сьогодні вранці, дуже його стурбувала; він втовкмачував йому, щоб ця інформація не була передана в треті руки. Водієм чорного седана, який повіз Шарлі, був чоловік, якого Рат знав. Руді Шеер керував складом зброї на «Алексі», доки не з’ясувалося, що він належить до мережі контрабанди зброї, якою керують представники правих в поліції та Рейхсвері{111}. Шеера відсторонили, але не покарали. Вже тоді Рат вважав це помилкою.
Геннат не торкнувся свого торта.
— Я був би вдячний, пане інспекторе, — сказав він, — якби ви спершу сказали мені, чому ви попросили мене прийти на цю таємничу зустріч тут, у «Йості». Під час розмови по телефону здалося, що це питання життя та смерті.
— Боюся, що так і є.
І тоді Рат розповів Будді все, що мав розповісти. Геннат так уважно слухав, що навіть забув з’їсти свій торт.
— Але ж ви не збираєтеся піддаватися на цей шантаж? — сказав він, щойно Рат закінчив. — На це фальсифікування доказів?! — в його голосі звучало щире обурення.
— У мене є інший план. Але він не спрацює без вашої підтримки. Перше, що ми маємо зробити, це заарештувати Ґольдштайна.
Геннат засміявся.
— Щоб зробити це, ми повинні спочатку знайти його.
— Вже зроблено. Я знаю, де саме він переховується.
— Ви знову приховували інформацію? — Геннат упустив кондитерську вилку і виглядав роздратованим. — Отже, ви все-таки хочете мене підкупити!
— Зовсім ні, пане директоре, я просто хочу залучити вас до свого плану. Послухайте мене ще десять хвилин, а потім вирішуйте.
Геннат уважно слухав.
Як і очікувалося, Марлоу не сподобалося, коли Рат попросив його відвести своїх людей з квартири Торнова та від його будинку.
— Він отримає своє покарання, я вам це гарантую. Але якщо ми зараз будемо на нього тиснути, то поставимо під загрозу людське життя. Він має почуватися в безпеці.
— Ви багато від мене вимагаєте, пане комісаре.
— Я знаю. Але як щодо того, щоб дозволити верховенству права виконувати свою роботу? Жодного самосуду. Людина отримає своє покарання. Обіцяю вам.