Була серед в’язнів іще одна різновидність людей — такі, як прибиральник карцера Форсте. Форсте — розумна людина з університетською освітою, цілком знеособлена за довгі роки рабського існування. Самотній, відірваний від колективу, кволий маленький індивідуаліст, він покірно приймає свою долю, розглядаючи себе як перегній для історії, як одного з тієї незліченної армії безіменних жертв націзму, що їм судилося загинути заради кращого майбутнього, заради іншого, справедливішого життя, яке зійде на їхніх кістках.
Як бачимо, автор не ідеалізує своїх героїв, він змальовує життя таким, як воно є, в усій його складності і суперечностях, без будь-яких прикрас.
Яскраво і переконливо змальовує письменник і представників ворожого табору, вовчої зграї есесівців. Їх так само не сплутаєш між собою, всі вони мають своє індивідуальне обличчя, свою логічно вмотивовану лінію поведінки.
Ось хитрий пишномовний «дипломат», шістдесятирічний комендант табору Шваль, який на перший погляд може здатися по-своєму гуманним. Принаймні він сам не катує і не розстрілює в’язнів, навіть дав наказу що в таборі не повинно бути жодного трупа, ніяких звірств. Та насправді в ньому говорить звичайнісінький страх перед неминучою розплатою. Адже він добре бачить, як розвалюється, колись сильна й чітко відрегульована гітлерівська воєнна машина.
Поруч із Швалем діє на сторінках романа його помічник рапортфюрер Рейнебот. Це вже зовсім інший тип, мабуть, чи не огидніший, ніж старий «дипломат» Шваль. Випещений «елегантний юнак» Рейнебот — тип викінченого мерзотника; це садист і цинік, що теж воліє діяти чужими руками, нацьковуючи на в’язнів жорстокого і обмеженого фанатика Клюттіга. Правда, часом Рейнебот не від того, щоб і самому взяти участь в екзекуції, хоч ніколи не забуває при тому надіти на свої білі випещені руки шкіряні рукавички. Незважаючи на свої молоді роки, це ворог розумний, підступний і небезпечний, не те, що пришелепуватий п’яничка, перший заступник коменданта Вейзанг, «дурноверхий телепень» гауптшарфюрер Цвейлінг зі складу чи кат Мандрак, хоч і ці тупі й слухняні знаряддя в руках своїх господарів теж дуже небезпечні й страшні для беззахисних в’язнів, відданих їм на поталу.
Хоч в основу твору й лягли здебільшого невигадані події, і навіть маленький в’язень Бухенвальду Стефан Циліак із Варшави мав свого прототипа в житті — трирічного Стефана Цвейга із Кракова, проте в романі Апітца, як і в кожному літературному творі, є й творчий домисел, авторська фантазія. Письменник зумів глибоко осмислити і майстерно відтворити події, учасником яких він був, йому пощастило написати повноцінний, мистецький твір, справжній високохудожній роман, а не натуралістичні мемуари в страдницькому тоні, яких багато було в післявоєнній літературі різних народів, що зазнали жорстокої гітлерівської навали.
«Своєю книгою, — писав Бруно Апітц, — я хотів не тільки зворушити читача. Я хочу, щоб минуле допомогло йому зрозуміти обов’язок сучасного. Адже фашизм не вмер. Коли ми застерігаємо від його загрози, то ми застерігаємо від загрози концтаборів і атомної війни. Ми можемо багато що зробити проти цієї загрози, коли всі, як один, згуртуємось і будемо зміцнювати і захищати нашу республіку».
Роман Апітца хвилює, зворушує, обурює і, нагадуючи читачеві про недавнє страшне минуле, закликає до безнастанної боротьби з мілітаризмом і фашизмом у всіх його проявах, до боротьби проти війни, за утвердження миру в усьому світі.
НАДІЯ АНДРІАНОВА
БРУНО АПИТЦ
Голый среди волков
(На украинском яз ы ке)
*
Редактор О. В. Хатунцева
Художник І.Д. Принцевський
Художній редактор K. К. Калугін
Технічний редактор П. Д. Цуркан
Коректори Г. М. Клименко, О. С. Смоляна
*
БФ 22029. Здано на виробництво 19. VIII. 1958 р.
Підписано до друку 17. XI. 1959 р.
Формат паперу 84xl08. Папер. арк. 7.
Друк. арк. 22,96. Обліково-видавн. арк. 24,122.
Ціна 13 крб. 55 коп. Замовл. № 51. Тираж 19500.
*
Держлітвидав України,
Київ, Володимирська, 42.
*
Надруковано з матриць Київської книжково-журнальної ф-ки в 4-й поліграффабриці Головполіграфвидаву Міністерства культури УРСР, Київ. пл. Калініна 2.
notes
1
— Члени секти послідовників біблії, які по-своєму тлумачать святе письмо і з релігійних переконань відмовляються воювати. (Тут і далі — примітки перекладача).
2
— Начальники блоків концтабору,
3
Рапортфюрер — есесівський офіцер, помічник коменданта концтабору
4
Лагерфюрер — заступник начальника табору, таких заступників у Бухенвальді було двоє.
5
— Штубовий — днювальний у бараці.
6
Унтер-офіцер військ СС.
7
Капо — староста робочої команди
8
Фельдфебель військ СС
9
Рейхсвер — офіціальна назва збройних сил Німеччини 1919-1935 рр.
10
Ревір — щось на зразок амбулаторії чи лазарету, медичного пункту для хворих в’язнів.
11
Полковник військ СС.
12
— Майор військ СС.
13
Йдеться про карцер, в якому есесівці допитували запідозрених у чому-небудь в’язнів.
14
Функціонер — партійний, профспілковий діяч, активіст.
15
Обер-єфрейтор військ СС
16
Ознака належності до есесівських військових з’єднань «Мертвої голови».
17
Мандрил — порода мавп.
18
Чудово (англ.)
19
— Німецькою мовою «Leitungs» означає і «керівництво», «керівний орган» і «проводку», «провід».
20
Ні, товаришу (франц.)
21
Так, так (франц.).
22
СД — гітлерівська служба безпеки, політична поліція.
23
Бухенвальд — німецькою мовою означає «буковий ліс».
24
Вірші тут і далі переклав О. Жолдак.
25
Ви зрозуміли, містер? (англ)
26
Йдеться про реактивні літаки-снаряди.
27
— Фашистська молодіжна організація.