Величезне значіння має вміння плавати.
Уявіть собі, що, купаючись у ванні, ви захопилися природою і відплили далеко від берега.
Що буде, коли ви погано плаваєте, а до того ж ще не знаєте правил дихання? Вам загрожує небезпека назавше розпрощатися з життям.
Коли ж ви добрий плавець, ви лягаєте на спину, робите кілька сильних рухів руками – і ви вже виходите на берег під гучні оплески родичів та знайомих...
Або такий випадок.
Ви їдете пароплавом з Одеси до Бомбея. Серед Індійського океану шторм. Катастрофа. Пароплав гине. Люди потопають.
А ви, мов нічого не було, скидаєте піджак, стрибаєте у воду і, хитро посміхаючись, спокійно пливете на спині до острова Цейлону. Там ви переодягаєтесь і повертаєтесь суходолом до Одеси.
Хто вас врятував?
Вміння плавати врятувало вас, товаришу.
Ви – молода дівчина.
Ви палаєте бажанням з'єднати своє життя з особою протилежного вам полу. Просто кажучи, ви хочете заміж.
Знайомі молоді люди не цілком поділяють ваше бажання,
Де вихід? Хто вам допоможе?
Та спорт же, спорт вам допоможе, шановна товаришко! Вчіться стріляти. І з рушниці, і очима. Найголовніше – очима.
Стрільба – найкорисніша галузь спорту.
Я міг би навести сотні прикладів про користь спорту в повсякденному житті, але навряд чи треба дорослим людям доводити, що два по два – чотири.
Вас не пускають до театру по трамвайному квитку.
Чи знаєте ви бокс? Коли знаєте, вважайте, що ви вже пройшли.
Ви ще, здається, вмієте робити гімнастичні вправи на кобилі?
То вам уже не страшно, коли автомобіль помилково наїде на вашого візника і ви, зробивши сальто-мортале, випадково переміститесь з вашого сидіння на спину кобили. Ні вправи на кобилі, ні верхова їзда – для вас не новина. Ви натягаєте віжки, легенько стьобаєте кобилу стеком і, знявши капелюха, ввічливо питаєте міліціонера, що вже стоїть біля вас із книжечкою:
– А скажіть, будь ласка, як мені проїхати на Римарську, 22?
Навіть тут, у цім незвичнім стані, ви матимете такий гордий та незалежний вигляд, що перехожі закам'яніють від захоплення.
Моєму приятелеві, газетному співробітникові, лижний спорт одного разу буквально врятував життя.
Сергій збирався їхати до Ленінграда. Він завчасно купив собі квитка і не поїхав того вечора тільки через те, що з ним трапилась маленька неприємність: він на лижах переламав собі руку.
І що ж ви думаєте? Поїзд, що ним Сергій мав їхати, зійшов з рейок, багато людських жертв... а Серьожа в цей час – живий і здоровий – спокійно кричав під ножем хірурга.
Так лижний спорт урятував життя людині.
Я скінчив.
(«Червоний перець, № 10, 1928 р.)
________________________
Всесвітня історія спорту
Авторові цієї історичної праці доводилося бачити за своє життя безліч всяких історій, але толкової історії спорту автор досі не бачив. Зважаючи на це, автор і вирішив цією історичною працею утерти носа нашим історикам. Хай не ображаються шановні вчені: це конче потрібно.
Підручника цього складено за історичними джерелами і просто з голови. Всім секретарям житлокоопів, спецам і знавцям різних історій, автор складає щиру подяку.
Слово «історія» – слово грецьке. Що воно означає, знає кожна освічена людина, не виключаючи навіть помбухів. Історії бувають брудні, веселі, тяжкі і таке інше. Майже кожній фізкультурній людині доводиться часом зітхати: – От ускочив в історію!
Це історія елементарна, а судді називають її чомусь аліментарною. Кожний примірник такої історії коштує дуже дорого: не менше однієї третини заробітку.
Ця варварська епоха з причини некультурности майже не залишила після себе слідів. Передісторичні люди були страшенними егоїстами: весь свій вільний час вони витрачали на полювання, грабунки, розбій та інші прилюдні розваги. А коли яка-небудь передісторична людина казала, що незручно не залишати після себе жодних слідів для майбутніх істориків, веселі дикуни відказували так:
– Чому ж то незручно? Адже ж письменства ми ще не маємо, а Гутенберг винайде свій друкарський верстат тільки в середині XV століття. Наша хата скраю.
Проте можна догадуватись, що фізкультурна справа стояла за тих часів дуже високо, хоча й мала незвичні для нас форми. Найбільш розповсюдженою була така форма: фізкультурно настроєний передісторичний товариш хапав передісторичну ломаку, підкрадався ззаду до передісторичного сусіда і гатив його прямо по голові. Сусід крякав і затихав навіки. Грім оплесків і сусідська жінка були для переможця скромною нагородою.